Бентам народився 15 лютого 1748 року в Спіталфілдсі, Лондон. Він отримав якісну освіту в Оксфордському університеті, де вивчав юриспруденцію, а також класичну літературу у Вестмінстерській школі.
У своїй першій великій праці «Фрагмент про уряд», опублікованій анонімно у 1776 році, Бентам критикував ключові концепції Просвітництва, зокрема ідеї природних прав і суспільного договору. Він вважав, що лише закони можуть створювати права, а не релігійні або традиційні установи. Згодом, у своєму «Вступі до принципів моралі та законодавства» (1789), Бентам сформулював принцип утилітаризму як «основу моралі та законодавства». Він визначив щастя як максимізацію задоволення та мінімізацію болю і розробив метод числення щастя, що дозволяв об’єктивно вимірювати рівень щастя та болю в суспільстві.
Погляди Бентама були частково підґрунтям у попередніх працях таких філософів, як Френсіс Хатчесон, Клод-АдріанГельвецій і Чезаре Беккаріа, які теж висловлювали ідеї про найбільше щастя для найбільшої кількості людей. Бентам використав їхні ідеї як основу для своєї теорії утилітаризму, розширивши їхні засади на всіх людей, а також на тварин, які, на його думку, також мають здатність відчувати задоволення і біль.
Принцип утилітаризму став привабливим для багатьох через його науковий підхід до моралі та етики, усуваючи вплив релігії з цих сфер. Бентам вважав, що біль і насолода є єдиними мотивами людських дій і, отже, моральність має бути заснована на максимізації задоволення і мінімізації болю.
Застосування принципу утилітаризму у суспільстві передбачає розвиток законодавства, спрямованого на забезпечення найбільшого щастя для найбільшої кількості людей. Це може означати впровадження соціальних програм, заходів боротьби з бідністю та насильством, а також реформування системи покарань з метою покращення умов життя та зменшення страждань у суспільстві.,
Отже, вчення Джеремі Бентама про утилітаризм не лише стало важливим кроком у розвитку суспільної теорії, а й продовжує впливати на формування сучасних моральних і ціннісних орієнтирів. Його ідеї про максимізацію задоволення та мінімізацію болю залишаються актуальними в сучасному світі, де постійно шукаються способи.
Іван Гудзенко3,
