На посаді головного міністра імператора У-ді (140–87 рр. до н.е.) Дун Чжуншу сприяв усуненню неконфуціанських учених із державного управління та запровадженню нової системи відбору чиновників. Він запропонував:
- Заснування Імператорського коледжу (тайсюе) для навчання обдарованих студентів.
- Вимогу до дворян і губернаторів щорічно рекомендувати морально бездоганних і талановитих осіб на державні посади.
- Запровадження державних іспитів для відбору чиновників, що стало основою імперської бюрократичної системи в майбутньому.
Ці ініціативи забезпечили соціальну мобільність і дозволили обдарованим людям незалежно від їхнього походження займати високі державні посади.
Філософські погляди
Центральною ідеєю Дуна була взаємодія між небом (тянь) і людством (жень). Він вважав, що:
- Імператор є посередником між небом і народом, а природні катаклізми, такі як посухи чи повені, є сигналами небес про необхідність перегляду його правління.
- Гармонія між інь (темне, пасивне, жіноче начало) та ян (світле, активне, чоловіче начало) є основним принципом управління державою.
- Правитель має підтримувати порядок, виховувати народ і неухильно дотримуватися моральних принципів, закладених небесами.
Вплив «Чуньцю фанлу»
Одним із найважливіших творів Дуна є трактат «Чуньцю фанлу» («Пишна роса весняно-осіннього літопису»), у якому він інтерпретував класичний конфуціанський твір «Весняні та осінні аннали». За його теорією:
- Конфуцій не лише фіксував події, а й оцінював їх, встановлюючи моральні принципи для майбутніх правителів.
- У хроніці відображено зв’язок між природою і людськими справами, що дозволяє тлумачити віщі знаки.
Цей трактат став основою для розвитку імперського конфуціанства та його тлумачення в подальших століттях.
Реформи Дун Чжуншу заклали фундамент для створення стабільної політичної системи, що базувалася на конфуціанських цінностях. Його ідеї вплинули на систему державного управління, освіту та соціальні відносини Китаю на тисячоліття.
Іван Гудзенко
