Дордрехтський синод

Дортський (Дордрехтський) синод, зібрання Реформатської церкви Нідерландів, проводилося в Дордрехті з 13 листопада 1618 року по 9 травня 1619 року. Синод мав на меті врегулювати суперечки щодо армініанства. У 1610 році голландські прихильники Якоба Армінія подали до Генеральних штатів протест, викладений у п’яти статтях, що відображали їхні теологічні погляди. Цих голландських армініан також називали ремонстрантами. Вони відкидали сувору кальвіністську доктрину приречення, згідно з якою Бог обирає тих, хто буде врятований. Противниками ремонстрантів були гомаристи, послідовники Франциска Гомаруса, голландського теолога, який підтримував строгий кальвінізм і вів теологічну полеміку з Армінієм.

На синоді були присутні делегати гомаристів з Нідерландів, а також представники реформатських церков Німеччини, Швейцарії та Англії. Хоча спочатку очікувалося досягнення згоди щодо доктрини приречення між усіма реформованими церквами, на практиці голландський синод зосередився на внутрішніх проблемах реформатської церкви Нідерландів.

Вперше було введено новий голландський переклад Біблії, катехізису та цензури книг. Після цього синод запросив представників протестантських громад висловити свої погляди. Ремонстранти відмовились погодитись з установленими синодом правилами і, в результаті, були виключені.

Синод провів аналіз теології протестантів і заявив, що деякі з їхніх вчень суперечать Святому Письму. Були сформульовані Дортські канони, які детально обговорювали помилки протестантів у п’яти розділах, відкидаючи певні доктрини і підтверджуючи інші. Серед підтверджених доктрин були: необумовленість приречення вірою; пролита смерть Христа лише за обраних; загальна гріховність людства; непереборна благодать Божа; і неможливість втрати цієї благодаті. Ці канони залишаються фундаментом віри для Реформованих Церков у Нідерландах і Реформованої Християнської Церкви в Північній Америці.

Іван Гудзенко