Грецьке та римське сприйняття релігій Анатолії
До XIX століття основні знання про релігії Анатолії були запозичені з творів класичних авторів, таких як Геродот, Павсаній та інші грецькі й римські письменники. Вони сприймали цей регіон як батьківщину культу Великої Матері богів — Кібели, чий культ був надзвичайно важливим у фрігійському місті Пессін (сучасне Туреччина). Для греків Кібела втілювала образ матері-землі, і вони приписували їй захист всього живого. Павсаній, мандрівник та географ II століття нашої ери, описував колосальні статуї богинь на горі Сіпілус, помилково приписуючи їх грецьким богам, оскільки про стародавніх богинь Анатолії було відомо дуже мало.
Хеттська релігія
Справжній прорив у дослідженні дохристиянських релігій Анатолії відбувся в 1907 році, коли в Богазкої (стародавнє місто Хаттуса, столиця хеттів) були відкриті королівські архіви, що містили численні клинописні таблички. Ці архіви містили релігійні, політичні та економічні записи хеттів, які жили в другому тисячолітті до нашої ери. Завдяки цим відкриттям стало відомо про складну та багатошарову релігійну систему хеттів, яка об’єднувала впливи сусідніх народів — хурритів, хаттів та месопотамців.
Хеттська релігія була політеїстичною, тобто включала поклоніння багатьом богам і богиням. Головними божествами хеттів були бог грози Тешуб, богиня сонця Арінні та бог війни і справедливості — Хебат. Відомо, що хетти практикували жертвоприношення та різноманітні обряди, щоб забезпечити підтримку богів у військових кампаніях та під час врожаю. Релігійні культи хеттів також значно впливали на міжнародні зв’язки, оскільки хеттські правителі часто використовували релігійні ритуали як політичний інструмент для зміцнення своїх союзів.
Лувійці та хатти
До приходу хеттів, центральну роль в Анатолії відігравали лувійці та хатти. Хатти, найдавніший відомий народ Анатолії, мали власну систему вірувань, яку частково перейняли хетти після їхнього завоювання. Найбільш шанованим божеством хаттів був бог неба, відомий як Тару. Вони також поклонялися божествам природи, включаючи богинь родючості та землі, відображаючи свій аграрний спосіб життя. Хаттська релігія також була політеїстичною, із складними ритуалами та жертовними церемоніями.
Лувійці, близькі родичі хеттів, які мешкали на півдні та заході Анатолії, також мали схожу релігійну систему. Відомо, що вони поклонялися сонячним і місячним божествам, а також духам природи. Їхня мова та писемність були тісно пов’язані з хеттською, і багато лувійських богів інтегрувалися в пантеон хеттів.
Релігії Хурритів та Урарту
Хуррити, які проживали на південному сході Анатолії, принесли з собою унікальні релігійні вірування, які сильно вплинули на хеттську релігію. Їхній головний бог — Тешуб, бог грому та бурі, — був прийнятий хеттами та став частиною їхнього пантеону. Хурритські релігійні тексти містять описи космогонічних міфів, у яких боги боролися між собою за контроль над світом. Хурритська релігія також включала жертвоприношення тварин та людей, а жерці мали важливу роль у релігійному житті громади.
На території сучасної Вірменії урарти створили власну потужну державу, яка існувала приблизно з IX по VI століття до нашої ери. Урартська релігія базувалася на поклонінні богам природи, зокрема головному богу Халді, богу війни і покровителю урартської держави. Халді був одним із трьох головних богів, поряд з божествами води та неба. Релігійні обряди урартів були тісно пов’язані з військовими перемогами та розбудовою держави, і багато храмів та святилищ будувалися на честь бога Халді.
Фрігійська релігія та культ Кібели
Фрігійці, народ, що заселив західну частину Анатолії після падіння хеттської держави, найбільше прославилися своїм культом Кібели — Великої Матері богів. Кібела була божеством природи, родючості та захисту всього живого. Її поклоніння було настільки потужним і впливовим, що воно вийшло за межі Анатолії і стало важливою частиною релігійного життя Риму та Греції.
Релігійні обряди на честь Кібели були емоційними та інтенсивними. Вони включали музичні виступи, танці, жертвоприношення, а також екстатичні ритуали, що символізували життєві цикли природи. Найбільші святилища Кібели знаходилися в Пессіні та на горі Іда.
Вплив ассирійців на релігії Анатолії
Ассирійські колоністи, що з’явилися в Анатолії приблизно в XIX столітті до нашої ери, принесли з собою не лише розвинену систему торгівлі, але й власні релігійні вірування. Вони поклонялися богам Ассирії, таким як Ашшур і Іштар, і навіть створювали власні храми на нових територіях. Проте їхній вплив на місцеві релігійні практики був обмеженим, оскільки основна мета ассирійських колоністів полягала в економічній експансії.
Іван Гудзенко
