Девадатта жив приблизно у VI столітті до н. е. в Індії і, за переказами, був двоюрідним братом Будди. Його історія демонструє складні процеси, що відбувалися в ранній буддійській громаді, відомій як сангха.
Девадатта і рання буддійська громада
Згідно з буддійськими джерелами, Девадатта приєднався до сангха приблизно на двадцятому році діяльності Будди. Разом із ним у монастирську громаду вступив також Ананда — один із найближчих учнів Будди. Спочатку Девадатта був звичайним членом спільноти. Проте з часом він став прагнути більшого впливу. За переказами, приблизно через п’ятнадцять років після вступу до сангхи він здобув підтримку при дворі правителя Магадхи.
Союз із принцом Аджаташатру
Девадатта встановив тісні стосунки з наслідним принцом Аджаташатру, сином царя Магадхи Бімбісара. Цей союз значно посилив його політичний вплив. Саме в цей період Девадатта відкрито виступив із пропозицією змінити керівництво буддійської громади. Під час зборів сангхи він запропонував, щоб Будда відійшов від справ і передав йому керівництво монастирською спільнотою.
Легенди про змову проти Будди
Після невдачі, за буддійськими джерелами, Девадатта почав діяти більш радикально. У традиційних оповідях згадується кілька спроб заподіяти шкоду Будді.
Одна з легенд розповідає, що Девадатта найняв убивць, щоб вони вбили Будду. Інша історія описує, як він намагався скинути на нього камінь зі схилу гори. Ще один відомий епізод — спроба використати скаженого слона, якого випустили на дорогу, якою Будда йшов під час збору милостині. Усі ці спроби, за буддійською традицією, завершилися невдачею.
Спроба реформувати сангху
Попри конфлікт із Буддою, діяльність Девадатти також пов’язують із прагненням реформувати монастирське життя. Він виступив із пропозицією запровадити для ченців суворіший кодекс аскетичних правил.
Ці правила передбачали, зокрема, більш строгий спосіб життя, відмову від певних форм побутового комфорту та більшу відданість аскезі. Однак сангха не підтримала ці пропозиції. Після цього Девадатта переконав приблизно 500 ченців відокремитися від основної громади. Таким чином виник тимчасовий розкол у буддійській спільноті.
Подальша доля руху Девадатти
Про подальший розвиток руху Девадатти відомо небагато. Деякі дослідники припускають, що його послідовники могли зберігатися певний час як окрема група. Імовірно, ця громада згадується в буддійських текстах під назвою «Готамаки», оскільки родове ім’я Девадатти також було Готама (санскрит — Гаутама). Цікаво, що китайський паломник Сюаньцзан у VII столітті повідомляв про монастир у Бенгалії, де ченці дотримувалися деяких правил, пов’язаних із традицією Девадатти.
У більшості буддійських джерел Девадатта зображується як негативний персонаж, який виступає противником Будди. Його історія часто використовується як приклад того, як амбіції та прагнення влади можуть призвести до духовного падіння.
Водночас сучасні дослідники інколи розглядають його постать складніше. Існує припущення, що за легендами про конфлікт могли стояти реальні суперечки щодо організації монастирського життя в ранній буддійській громаді.
Іван Гудзенко
