Історичні корені
День мертвих має свої корені в ацтекських традиції, де віра в потойбічний світ та зв’язок з душами предків відігравали важливу роль. Іспанські колонізатори вплинули на обряд, і об’єднання християнських та індігенних елементів призвело до виникнення сучасної форми дня мертвих.
Святкування розпочинається 31 жовтня та триває до 2 листопада, охоплюючи католицький день всіх святих та день мертвих. Ці дні відзначаються невербальним обговоренням теми смерті та святковим настроєм.
Кольоровий світ дня мертвих
Вівтарі:
Однією з головних традицій є створення вівтарів вдома та на могилах. Вівтарі прикрашаються яскравими квітами, свічками, фотографіями покійних та предметами, які вони любили в житті.
Костюми та макіяж:
Багато мексиканців одягаються у спеціальні костюми, які нагадують про смерть, але водночас прикрашені яскравими кольорами та веселими малюнками. Макіяж з черепами є традиційним, але він далекий від траурного — це вираження радості та святкування життя.
Паради та мистецькі вистави:
У багатьох мексиканських містах проходять паради, де учасники вдягаються у вражаючі костюми, виступають із музикою та танцями. Мистецькі вистави, феєричні вогняні шоу та концерти також часто організовуються.
Символіка та важливість дня мертвих
Квіти календули:
Квітка календули вважається символом дня мертвих. Вважається, що запах цих квітів допомагає душам покійних знайти шлях до світу живих.
Смаколики для душ:
На вівтарі розставляються улюблені страви та напої покійних. Віриться, що душі знову приходять на світ зазирнути та смакувати їх улюблені страви.
Жовтий та фіолетовий:
Жовтий і фіолетовий колір, які часто використовуються в прикрасах, є традиційними для дня мертвих. Жовтий символізує сонце та життя, а фіолетовий — жертву та смерть.
День мертвих в Мексиці не просто свято, а вражаюча подія, яка підкреслює глибоке розуміння та прийняття смерті як природної частини життя. Сполучаючи традиції індігенних народів з християнськими обрядами, це свято стало унікальним виразом культурної різноманітності та неперевершеною витвором фольклору та мистецтва.
Іван Гудзенко
