Деміург у філософській традиції

Слово «Деміург» у давньогрецькій мові спершу мало цілком побутове значення. Воно походить від терміна, яким називали ремісника або майстра, що працював на громаду. Під цим поняттям розуміли не лише представників фізичної праці, а й герольдів, лікарів, віщунів, тобто людей, які виконували суспільно важливі функції. У V столітті до нашої ери цей термін також почали вживати щодо певних магістратів або виборних посадових осіб у полісах. Лише згодом він набув складного філософського змісту, який відомий сьогодні.

Деміург у філософії Платона

Філософ Платон надав поняттю «Деміург» нового, метафізичного значення. У діалозі «Тімей», що став одним із ключових творів античної космології, Деміург постає як підлегле божество, творець і впорядник фізичного світу.

Гностичне переосмислення

Згодом термін «Деміург» був запозичений гностичними школами, проте його значення змінилося докорінно. Гностики, які сповідували дуалістичний світогляд, вважали матеріальний світ недосконалим або навіть злим. У цій системі Деміург уже не поставав як благий впорядник, а радше як темна сила, відокремлена від вищого Бога добра. Він відповідав за створення матеріального світу, що сприймався гностиками як місце страждань і духовного занепаду.

У гностичній інтерпретації Деміург часто ототожнювався з біблійним Богом Старого Заповіту, який діяв не з любові, а з прагнення контролювати та обмежувати. На відміну від трансцендентного Бога світла, Деміург у гностицизмі був нижчим, обмеженим і далеким від істинної духовної досконалості.

Фігура Деміурга у філософській та релігійній традиції демонструє, як одне й те саме поняття може змінювати зміст залежно від світоглядної системи.

Іван Гудзенко