Секта набирала силу та здатність діяти, захоплюючи ряд замків між 1130 і 1151 роками н.е. Багато з цих оборонних споруд були розташовані у Сирії, особливо у регіоні Джебель Ансарія, що знаходився на кордоні з сирійськими державами хрестоносців. Вони вміло користувалися своєю географічною позицією, щоб зберегти свою незалежність та навіть вести війни проти мусульманських сунітів регіону.
До кінця XIII століття нізаріти розповсюдилися на території Єгипту, Сирії, Ємену, південного Іраку, південно-західного Ірану і Афганістану. Хоча вони жили в ізоляції від своїх ворогів та одне від одного, вони були добре захищеними в своїх неприступних замках. Однак їх існування стало відомим на Заході завдяки хрестоносцям, які прозвали їх главу сектора «Старець з гори». Цей титул особливо асоціювався з шейхом Рашидом ад-Діном Сінаном.
Замки та оборонні споруди
Одним із найважливіших гірських опорних пунктів був Маймун-Діз, що розташований на півночі долини Аламут поблизу Каспійського моря, відомий як замок Аламут або «орлине гніздо». Цей замок, захоплений асасинами в 1090 році н.е., став штаб-квартирою нізарітів Ірані та резиденцією великого магістра або «Старця». Він був споруджений з каменю та дерев’яних верхівок, але багато замків мали складні оборонні системи. Наприклад, замок Масьяф мав концентричні стіни та фортецю.
Ці оборонні споруди надавали нізарійським ісмаїлітам важливі переваги у веденні війни та збереженні своєї незалежності. Вони стали символами сили та стійкості і принесли секті славу в середньовічному світі.
Вплив на історію та культуру
Нізарійські ісмаїліти залишили важливий слід у історії та культурі світу. Їхні замки та оборонні споруди стали символами сили та стійкості. Вони були центрами влади та культурного розвитку, які впливали на події того часу.
Завдяки своїм стратегічним властивостям та політичним зв’язкам нізарійські ісмаїліти зберегли свою незалежність та вплив навіть у часи турбулентних подій. Їхній внесок у розвиток середньовічної історії та культури залишається помітним і досліджуваним до цього дня.
Іван Гудзенко
