Дай Чжень народився в бідній родині, але з раннього віку виявляв великий інтерес до навчання. Через відсутність коштів на придбання книг він читав позичені твори, що дозволило йому здобути ґрунтовну освіту. Незважаючи на те, що він успішно склав попередні іспити на державну службу, Дай так і не зміг отримати вищий науковий ступінь цзіньші, який відкривав доступ до високих посад. Проте його репутація вченого привернула увагу імператора, і в 1773 році він був запрошений на посаду придворного компілятора в Імператорській бібліотеці рукописів. Ця посада дозволила йому отримати доступ до рідкісних книг і рукописів, що значно розширило його наукові можливості.
Дай Чжень був плодовитим автором, який написав, відредагував і зібрав близько 50 праць. Його інтереси охоплювали математику, філологію, стародавню географію та конфуціанську класику. У галузі математики він досліджував логарифмічні теорії Джона Напіра та редагував збірку стародавніх математичних праць. У філології Дай створив кілька важливих робіт, включаючи класифікацію стародавньої вимови. Крім того, він зібрав і дослідив класичний текст «Шуйцзінчжу» («Коментар до класики водних шляхів»), який описує 137 водних шляхів стародавнього Китаю.
Філософські ідеї та критика дуалізму
Дай Чжень став одним із ключових представників руху Hanxue, який відкидав абстрактні метафізичні спекуляції філософів епохи Сун на користь більш конкретного та емпіричного підходу до знань. Він критикував дуалізм сунських мислителів, які розділяли людську природу на фізичну (qi) та духовну (li). На противагу цьому Дай пропагував моністичну систему, в якій «лі» розглядалося як іманентна структура всіх речей, включаючи бажання. Він вважав, що знання «лі» можна досягти лише через ретельне дослідження та використання точних методів, а не через медитацію чи інтуїцію.
Хоча філософія Дая не отримала широкого визнання відразу після його смерті через підтримку сунських ідей бюрократією, його ідеї почали активно вивчатися у XX столітті. Його акцент на емпіричному дослідженні та науковому підході знайшов відгук у західній філософії, що сприяло відродженню інтересу до його творчості. У 1924 році в Пекіні відзначали 200-річчя з дня народження Дая, а в 1936 році було опубліковано повне зібрання його праць під назвою «Дай Дунюань сяншен цюаньцзі» («Зібрання творів пана Дай Дунюаня»).
Дай Чжень залишив значний слід у історії китайської філософії та науки, ставши одним із найважливіших мислителів періоду Цін.
Іван Гудзенко
