Чистий четвер, відомий також як Страсний четвер або Великий четвер, — один з найважливіших днів Страсного тижня в християнській традиції. Він припадає на четвер перед Великоднем і вшановується як день, коли Ісус Христос під час Таємної вечері встановив Євхаристію — Таїнство Тіла і Крові Христової.
Цей день відкриває триденний цикл найважливіших подій — Великого Тридення, які завершуються святом Воскресіння. У православ’ї і католицизмі Чистий четвер є днем глибокого богослужбового переживання, очищення та духовної підготовки до Великодня.
Історія та символіка
Назва «Чистий четвер» пов’язана з традицією духовного та тілесного очищення перед Великоднем. У цей день віряни прагнуть причаститися, сповідаються, прибирають оселю — звідси й назва. У римо-католицьких храмах відбувається обряд урочистого обмивання ніг дванадцятьом людям на згадку про те, як Ісус омив ноги своїм учням, демонструючи смирення та любов до ближнього.
У ранній християнській церкві Чистий четвер супроводжувався загальним причастям як духовенства, так і мирян. Єпископи освячували миро — спеціальне масло, що використовується під час хрещення. Сучасна католицька практика включає ранкову літургію з освяченням святих олив на рік уперед і вечірню месу, присвячену встановленню Євхаристії. У православних церквах, крім літургії, також може відбуватися обряд омивання ніг.
Традиції в різних країнах
У Європі день має різні назви. У Німеччині його називають «Gründonnerstag» — Зелений четвер, що пов’язано з практикою дарування зелених гілок покутникам. У Великобританії збереглася традиція, згідно з якою монарх роздає милостиню бідним, продовжуючи середньовічну практику обмивання ніг нужденним.
Страсний тиждень — головні дні:
- Вербна неділя — вхід Господній у Єрусалим;
- Чистий четвер — Таємна вечеря та встановлення Євхаристії;
- Страсна п’ятниця — розп’яття і смерть Христа;
- Велика субота — день скорботи та тиші;
- Великдень — Воскресіння Христове, найсвітліше християнське свято.
Чистий четвер — не просто день обрядів і звичаїв, а глибоке нагадування про жертовну любов, служіння і початок нового завіту між Богом і людьми. Його сенс залишається актуальним у всі часи — як заклик до очищення, духовного єднання та віри.
Іван Гудзенко
