Найбільша кількість масонських лож діє на території Великої Британії, а також у країнах, які в минулому входили до складу Британської імперії. За оцінками, на початку XXI століття у світі налічується від двох до понад шести мільйонів членів масонських організацій. Така розбіжність пояснюється різницею в обліку членства, наявністю незалежних лож і закритістю окремих структур.
Секулярний характер масонських організацій
Попри історичну вимогу вірити у вищу істоту, більшість масонських лож сьогодні функціонує як світські об’єднання. Релігійний елемент зберігається переважно у вигляді формального критерію для вступу, тоді як повсякденна діяльність організацій зосереджена на суспільно корисній роботі. Масони беруть участь у благодійних проєктах, підтримують освітні ініціативи, охорону здоров’я, місцеві громади.
Значна частина критики, спрямованої на масонство, пов’язана з його репутацією закритого, елітарного чоловічого клубу.
Крім основних лож, у Сполучених Штатах та інших країнах поширені організації, які не мають офіційного статусу в масонстві, але пов’язані з ним через участь колишніх чи діючих масонів. Деякі з них формуються на базі вищих ступенів посвяти та пропонують нові форми символічного братства.
Існують також молодіжні організації, створені за зразком масонських об’єднань, орієнтовані на підлітків. Такі ордени для хлопців і дівчаток мають освітній і виховний характер, але не визнаються частиною офіційної масонської традиції. У Великій Британії діє чітка заборона для масонів брати участь у подібних квазімасонських товариствах, що демонструє прагнення до збереження автентичності та дисципліни в межах визнаних лож.
Масонство продовжує існувати як жива соціальна структура, що зазнає змін і модернізації. Зберігаючи історичну спадкоємність і символічну основу, воно виконує функції соціального зв’язку, благодійності та самовдосконалення.
Іван Гудзенко
