Чому у людей виникають проблеми із встановленням особистих кордонів?

Чому ж людям буває так складно сказати, де проходять їхні особисті межі?

Насправді всі проблеми йдуть із дитинства

1. Батьки підтримували, любили дитину, дарували їй свою увагу, тільки якщо вона поводилася правильно і в жодному разі не приносила дискомфорту в життя дорослих людей. Тому коли людина виросла, вона навіть не зрозуміла, як треба поводитися зі своїми особистими кордонами і говорити людям «ні». Через це людина все своє життя думає, що їй потрібно під когось підлаштовуватися і бути зручною для того, щоб отримати хоча б якусь порцію кохання.
2. Іноді особисті межі в сім’ї, де людина зростання, в принципі відсутні, або ж вони порушуються, не визнаються, а тому в дорослому житті людина залишається такою ж незахищеною. Можливо, до людини ставилися без поваги, постійно порушували його особистий простір, ігнорували його думку, через що зараз вона не може відстояти власну думку.
3. Якщо людина намагалася побудувати особисті кордони в сім’ї, то її за це карали і намагалися чимось обмежити, зробити так, щоб людина в майбутньому і не намагалася відчути себе комфортно.
4. Людина може зростати, думаючи, що їй не потрібно мати особисті межі, адже якщо вона намагається їх вибудувати, значить, вона не поважає інших людей, виявляє свій егоїзм та грубість у спілкуванні з ними.
5. Батьки можуть переконувати дитину в тому, що її особисті межі заважають їй вибудовувати стосунки з близькими людьми, тому вона має від них відмовитися.
6. Людина боїться, що якщо вона скаже, що їй щось некомфортно або її щось не влаштовує, то оточуючі люди від неї відвернуться, а вона хотіла б уникнути такої ситуації.

Звичайно, опрацьовує свої особисті межі та проблеми, пов’язані з ними, може бути непросто, особливо якщо людина має установки, які заважають їй це зробити. Але так чи інакше вона повинена уміти захищати себе, інакше за нього це точно ніхто не зробить.

Іван Гудзенко