Одна з причин, через яку люди не помічають негатив у своїх стосунках, — це страх втрати. Часто навіть тоді, коли партнери не можуть знайти спільної мови й давно втратили емоційний зв’язок, вони не наважуються розірвати стосунки через звичку. Люди прагнуть зберегти стабільність, яка стає для них важливішою, ніж чесність і відкритість у спілкуванні. Людина може запитувати себе: «Чи варто втрачати те, що маю, навіть якщо це далеко не ідеальне?» Тому партнери починають обманювати себе, вважаючи, що їхні стосунки просто звичайні, у них немає нічого жахливого, отже, немає сенсу щось змінювати.
Крім того, багато людей схильні ідеалізувати своїх партнерів, приписуючи їм риси, яких насправді в них немає. Через це вони створюють у своїй уяві ідеальний образ коханої людини, а будь-яке відхилення від цього образу сприймають вороже або намагаються просто не помічати. Звісно, легше вірити в те, що все зміниться на краще, ніж прийняти гірку правду про те, що стосунки давно вичерпали себе.
На завершення варто сказати, що люди часто ігнорують негатив у своїх стосунках, намагаючись таким чином зберегти хоч якесь відчуття комфорту та стабільності, навіть якщо це самообман. Проте скільки б вони не жили в ілюзіях, рано чи пізно доведеться зняти рожеві окуляри й подивитися на свої стосунки тверезо, без самообману. Можливо, не варто виправдовувати близьку людину, якщо вона приносить біль, а краще вже зараз наважитися розійтися, якщо ці стосунки не приносять щастя.
Іван Гудзенко
