Насамперед людина боїться засудження з боку свого оточення. Суспільство не надто позитивно ставиться до проблем психічного здоров’я, і деяким людям може бути соромно чи ніяково визнати, що у них можуть бути з цим якісь труднощі. Страх засудження може завадити людині звернутися за допомогою, навіть коли вона відчайдушно потребує підтримки.
Ще одна причина, через яку люди можуть відмовитися від відвідування психолога — це недостатня поінформованість чи нерозуміння переваг терапії. Деякі люди можуть не усвідомлювати, що терапія дійсно здатна допомогти їм покращити їхній психічний стан і опрацювати необхідні травми. Звичайно ж, люди намагаються вирішити свої проблеми самостійно, що часто не дає жодного ефекту.
Не варто також забувати і про фінансові проблеми, які можуть стати серйозною перешкодою для звернення за спеціалізованою допомогою. Сеанси терапії дійсно коштують чимало, і у багатьох людей може просто не бути коштів на те, щоби дозволити собі регулярні консультації з психологом. Саме проблеми із фінансами позбавляють людей можливості отримати необхідну їм допомогу. Як наслідок, люди просто мовчки страждають і нікому не розповідають про те, що їх глине.
Деякі люди колись спілкувалися з психологом, але здобули від цього лише негативний досвід. Тож не дивно, що люди не хочуть шукати собі нового фахівця та стикатися з тим, що деякі психологи можуть їм просто не підійти. Можливо, попередній терапевт зовсім не розумів свого пацієнта або той не бачив жодного прогресу в терапії.
Нарешті, деякі люди можуть просто не усвідомлювати всієї серйозності своєї боротьби і вірити, що вони можуть упоратися з усіма труднощами самостійно. Це також заважає людині просити допомогу ззовні та переконує її в тому, що вона може впоратися з усім самостійно. Якщо людина недооцінює перевагу терапії, звичайно ж вона навіть не замислюватиметься про неї.
Необхідно розібратися з усіма цими проблемами, і дізнатися про плюси терапії і спілкування з фахівцем. Тільки так можна зміцнити своє психічне здоров’я та позбутися проблем, які заважали людині жити повноцінним життям.
Іван Гудзенко
