Відчуття природи, давнині традицій, історії стало досить туманним із швидким процесом розвитку технологій. Це все відходить на другий план, коли приходить час глобалізації. Сучасні та більшість традиційних церков намагаються не відставати від розвитку суспільства. Лише невеликі релігійні громади намагаються протистояти цьому. Одними з них є рідновіри. У місті Рівному є декілька громад язичників, але загальна кількість не перевищує півсотні сповідників.
Чому ж так противляться нововведенням люди, які пошановують давніх богів?
Важливим фактором є своєрідне прийняття реальності, освітні та виховальні моменти в середині громади. Розгортати все віровчення рідновірів займе щонайменше цілу монографію релігієзнавця чи історика. Тому зупинимося на елементах освітнього виховання рівненської громади «Сварожий вогонь».
За словами керівника Добромира, хто хоче бути приналежним до громади повинен вивчати історію нашої землі, але правдиву історію, не ту, яка вигідна чиновникам чи проросійським вченим, але свою самобутню, можна навіть висловити, що альтернативну історію України, яку нас не могли навчити ні в школі , ні в університеті. Зазвичай для цього використовуються книги Галини Лозко та «книга із давнини» — «Велесова книга».»
«Другим важливим елементом язичницької освіти є вивчення ритуалів, обрядів, календарів свят, які були реконструйовані вже в 20 ст., оскільки історія не зберегла детальних описів та не залишилося носіїв давніх звичаїв.»
Ми не вигадуємо обрядів, ми беремо народні обряди за основу, бо народна обрядовість не є християнською. Носії нарородної традиції живуть по селах, а етнографи досі збирають інформацію
Рівненська громада теж несе в собі світло науки. В середині члени общини вивчають всі ці елементи, але це не настільки якісно. Тому зазвичай все обмежується скрупульозною самоосвітою у вигляді читання книг, інтернет ресурсів та у вигляді запитань та відповідей із керівниками громад, навіть в режимі онлайн.
Рівненська громада є невеликою, але підтримує екологічну свідомість. Чистота природи і шанобливе ставлення до навколишнього середовища теж приходить через процес навчання та усвідомлення діяльності рідновірів. Ніколи не залишиться поза увагою нищення природи, істинного середовища життя людини. Тому екологічна освіта в школах, в середині громад теж є досить актуальною та необхідною для збереження чистоти навколишнього середовища.
Індустріалізована людина забуває про своє коріння. Новітні та осучаснені церкви не відсилають нас до історії наших земель, а говорять лише про далекий щасливий схід та краще майбутнє. Можливо дещо варто вивчати та засвоювати із нашими рідновірами?
Віталій Щепанський
Аспірант НаУОА
