Історія релігійРелігія

Чандідас

Чандідас (розквітнув у XV столітті, Бенгалія, Індія) — поет, чия творчість справила значний вплив на літературу та релігійні рухи середньовічної Бенгалії. Його вірші, присвячені коханню до жінки на ім’я Рамі, стали джерелом натхнення для вайшнавсько-сахаджійського релігійного руху, що прагнув осмислити паралелі між людськими почуттями та божественною любов’ю.

Історичний контекст і постать поета

Чандідас

Достовірні біографічні дані про Чандідаса майже відсутні. Його образ значною мірою сформований на основі легенд і переказів, що ускладнює встановлення реальних обставин життя. У віршах поета збереглися натяки на його походження: він був брахманом і служив сільським жерцем у Чхатні (округ Банкура) або в Наннурі (округ Бірбхум).

Легенди про кохання Чандідаса

Згідно з поширеними переказами, Чандідас відмовився зректися почуттів до Рамі, незважаючи на осуд громади та тиск з боку родини. Для заспокоєння брахманів у селі навіть було організоване свято, однак несподівана поява Рамі призвела до конфлікту. Подальша доля поета в різних версіях передається по-різному.

Одна легенда стверджує, що він прийняв образ Вішну. За іншою версією, його позбавили жертовної посади і заморили голодом, але він воскрес на власному похоронному вогнищі. Існує також переказ, що Чандідаса за наказом наваба Гаура стратили, прив’язавши до спини слона, після того як поет привернув увагу жінки з оточення правителя.

Популярність поезії Чандідаса була настільки великою, що породила численні наслідування. Це ускладнило для дослідників визначення автентичних творів, адже ім’я поета часто ставало загальним літературним підписом. Незважаючи на легендарність образу, його поетичні тексти мали глибокий вплив на бенгальське мистецтво, літературу та релігійну думку.

У традиції вайшнавів-сахаджій кохання, яке виходило за межі соціальних норм, зокрема стосунки чоловіка з жінкою іншої касти чи дружиною іншого, вважалося особливо інтенсивним і цінним. Поезія Чандідаса стала яскравим вираженням цієї концепції, надаючи людському почуттю містичного й божественного виміру.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій