Передумови конфлікту
У 1190 році халіф Альмохадів Абу Юсуф Якуб, відбивши серію нападів християнських військ на мусульманські володіння в Іспанії, змусив королів Кастилії та Леона укласти перемир’я. Ця угода тимчасово стабілізувала становище на фронті, проте не вирішила стратегічного протистояння між обома цивілізаційними таборами.
Коли близько 1194 року термін перемир’я завершився, король Альфонсо VIII розпочав нову військову кампанію. Він вторгся у провінцію Севілья, прагнучи зміцнити позиції Кастилії в Андалусії. Цей напад змусив Абу Юсуфа Якуба покинути свою столицю в Північній Африці — Марракеш — і вирушити з великим військом до Іспанії для протидії кастильській загрозі.
Хід битви
Кастильські війська змогли несподівано атакувати авангард Альмохадів, завдавши йому втрат. Однак стратегічна перевага залишалася за Якубом, який зумів швидко перегрупувати свої сили. Ключовим моментом стало недооцінювання кастильцями чисельності та боєздатності мусульманської армії.
У вирішальній фазі бою до Альмохадів приєдналися війська, очолювані Педро Фернандесом де Кастро, давнім противником Альфонсо VIII. Це зміцнило позиції Якуба і призвело до розгрому кастильської армії. Битва відбулася поблизу фортеці Аларкос (арабською Аль-Арак), яка стала символом принизливої поразки для християнських військ.
Альфонсо VIII, разом із залишками армії, відступив спочатку до Аларкоса, а згодом до Толедо. У той час Абу Юсуф Якуб урочисто повернувся до Севільї, де прийняв почесний титул Аль-Мансур Біллах («Переможний Богом»).
Наслідки битви
Поразка при Аларкосі мала серйозні політичні й військові наслідки для Кастилії. Протягом наступних років Альфонсо VIII, навіть заручившись підтримкою короля Арагона, не наважувався відкрито протистояти Альмохадам. Мусульманські війська безперешкодно проходили територіями Кастилії, здійснюючи завойовницькі походи. Було захоплено та розграбовано Монтанчес, Трухільйо, Санта-Крус і Талаверу. Крім того, війська Альмохадів знищували сільськогосподарські угіддя, зокрема виноградники навколо Толедо, що завдавало удару по економіці королівства.
Ця перемога значно підняла престиж Альмохадської держави в Іберії, однак не змогла остаточно зламати християнський опір. У подальшій перспективі поразка Кастилії при Аларкосі стала одним із чинників, які згодом привели християнські королівства до об’єднання проти мусульман у грандіозній битві при Лас-Навас-де-Толоса 1212 року.
Іван Гудзенко
