Міф про переслідування та порятунок
Центральним міфом, пов’язаним із Брітомартідою, є історія її переслідування Міносом, царем Криту. Закоханий у богиню, він дев’ять місяців невтомно шукав її, але вона, бажаючи зберегти свою недоторканність, втекла. У момент відчаю Брітомартіда кинулася з високої скелі в море. Однак доля була до неї милостива. Вона потрапила в рибальські сіті та була врятована. Цей елемент рибальських сітей пізніше стане важливою частиною її сакрального образу.
Обожнення та безсмертя
За свою вірність цнотливості та самопожертву Брітомартіда була винагороджена Артемідою вона здобула безсмертя й увійшла до пантеону як богиня. У критських релігійних уявленнях вона знана як Діктинна — богиня сіток або богиня, пов’язана з горою Дікта, яка також мала значення в міфах про Зевса. Її культ мав явні риси локального обожнення природи, мисливства й захисту дівочої чистоти.
Зв’язок з іншими божествами
Греки не лише ототожнювали Брітомартіду з Артемідою, а й з Афаєю — місцевою богинею острова Егіна, храм якої відомий своїми скульптурами на фронтоні. Таке об’єднання вказує на тенденцію еллінів інтегрувати місцевих божеств у пантеон через синкретизм, перетворюючи регіональні культові постаті на варіації вже відомих олімпійських богів і богинь.
Культове значення на Криті та в Егейському регіоні
Культ Брітомартіди набув поширення насамперед на Криті, де її шанували як покровительку мисливства, дівочої чистоти й захисницю жінок. Її вшановували на спеціальних святах, що поєднували ритуали полювання з поклонінням природі. Гора Дікта, з якою пов’язується її ім’я Діктинна, була важливим культовим центром, адже, за іншими міфами, саме там народився Зевс. Таким чином, зв’язок Брітомартіди з цією горою поглиблює її значущість у місцевій міфології.
Іван Гудзенко
