Православна Церква Божої Матері Державна зародилася в кінці 20 століття, з фактичної реєстрації церковної організації. З цього часу вона багаторазово змінювала свої назви, проте, прихильники напряму вважають, що сучасне найменування найбільш вдало передає їх віровчення.
Цікаво, що основною фігурою поклоніння засновника церкви, є Богоматір. Вона також відноситься до святих і має божественну силу. Для послідовників віровчення, Богоматір замінює класичну християнську трійцю. Особливу популярність богородичний центр знайшов на тлі ворожості до представників офіційних світових конфесій. Адепти цієї течії вважають, що всі офіційні релігії прислужники держави. Православна церква — це прояв Сатани, а Католицьку церкву відносять до спадкоємиці «Диявола».
Подібні висловлювання є в багатьох публікаціях Івана Береславского, і поширюються по всьому ближньому зарубіжжю. Є послідовники церкви і в США, в Нью-Джерсі. Адепти течії роздають подібну літературу в місцях великого скупчення людей особливо в метро великих міст. Церква має свій сайт в інтернеті, де будь-який бажаючий зможе ознайомитися з «істинним вченням».
Послідовників Богородичного центру можна знайти в Росії на Україні і в багатьох містах СНД. Для проведення своєї діяльності, адепти «Богородичного центру» орендують великі за площею приміщення, часто це навчальні заклади та бібліотеки, де потенційний послідовник може почути «цікаві історії» про стародавні релігійні руху та Атлантиду
Останнім часом Іоанн відійшов від своїх православних коренів. Це пов’язано з тим, що засновник церкви став вважати себе спадкоємцем єретичної секти катарів, винищених католиками під час хрестового походу і поставив собі за мету знайти «святий Грааль». Про це говорять його свіжі публікації і регулярні поїздки до Французького місто Лангедок, що є священним місцем для катарів.
Діяльність «Богородичного центру» носить різноманітний характер. Але основна мета робиться на збільшення кількості послідовників по всьому пострадянському простору, шляхом презентації літератури та численних зборів адептів, які, на їхню думку, несуть навчально-пізнавальний характер.
Ольга Степаненко
