Згідно з традицією, Діва Марія з’явилася святому Хуану Дієго (корінному ацтеку, який прийняв християнство) в серії чотирьох видінь. Вона попросила побудувати на цьому місці храм на її честь.
Утім, єпископ місцевої дієцезії спершу скептично поставився до слів Хуана Дієго і вимагав доказу. Під час четвертого явлення Марія попросила Хуана зібрати троянди, які дивним чином розквітли серед зими, і віднести їх єпископу. Коли Хуан Дієго розгорнув свій плащ перед єпископом, на тканині чудесним чином з’явився образ Діви Марії.
Символізм образу Богоматері Гваделупської
Образ Богоматері Гваделупської має глибоку символіку, яка поєднує корінну та європейську культури. Діва зображена як молода жінка зі змішаними рисами (метиска), що стало символом єдності між корінним населенням і колонізаторами. Її одяг — бірюзова мантія, прикрашена зірками, та рожевий хітон із золотими візерунками — вказує на поєднання ацтекських і християнських елементів.
Сонячні промені, які оточують Марію, символізують її божественне походження, водночас вони нагадують образи ацтекського бога Сонця. Її постать стоїть на півмісяці, що може бути алюзією на перемогу християнства над язичницькими віруваннями.
Квіти, які прикрашають її хітон, мають символічне значення. Особливо важливим є квітка з чотирма пелюстками, розташована на її животі, яка в ацтекській культурі означає центр світу або присутність божественного.
Богоматір Гваделупська як національний символ
З моменту явлення Марії в 1531 році її образ відіграє важливу роль у мексиканській історії та культурі. У період боротьби за незалежність Мексики (1810–1821) образ Богоматері Гваделупської був використаний як символ національного визволення. Мігель Ідальго, лідер повстанців, закликав до боротьби під прапором із її зображенням, підкреслюючи єдність народу під захистом небесної Матері.
Навіть у сучасній Мексиці Богоматір Гваделупська є символом культурної ідентичності. Її образ можна побачити не лише в церквах, але й на вулицях, у домівках, на автомобілях та навіть у поп-культурі.
Богоматір Гваделупська виходить за межі суто релігійного культу, оскільки її образ є символом національної гордості, культурної ідентичності та надії. Її історія нагадує про силу віри в об’єднанні народів, подоланні конфліктів і збереженні духовної спадщини.
Іван Гудзенко