Ім’я Інарі витікає зі слова «ine», яке українською мовою означає саджанець рису, виражаючи тісний зв’язок цього божества з основним продуктом харчування давньої Японії. Перекладаючи його ім’я, ми отримуємо «носій рису», що символізує важливість цієї рослини в культурі та житті японців. Але Інарі не лише бог рису; він також відомий як Та-но-камі, або «бог рисового поля», що підкреслює його роль у сприянні врожаю та розвитку сільського господарства.
Подібно до багатьох інших божеств у японській міфології, Інарі має декілька титулів та асоціацій. Він відомий як «Susshe Inari», що перекладається як «Інарі успіху», і «Manzoku Inari», що означає «Інарі виконання», що відображає його роль у забезпеченні успіху та задоволення потреб. Також він відомий як Ука-но мітама-но-камі, буквально «бог харчування», що підкреслює його важливість як джерело живлення та насичення.
Однак Інарі також пов’язаний із стародавньою богинею рису, Укемочі окамі, що свідчить про його важливу роль у вирощуванні та захисті цієї рослини. Також відомий як Дайкокутен, він представлений як божественна фігура, що забезпечує харчування та володіє П’ятьма зернами, серед яких переважає рис.
Культ Інарі, як одного з найважливіших богів синтоїзму, став ключовим елементом в японській релігійній та культурній традиції. Фестивалі та ритуали, пов’язані з рисом та його вирощуванням, є важливою частиною життя японців з найдавніших часів. Завдяки своєму впливу на харчову безпеку та загальне процвітання, Інарі став невід’ємною частиною культурного ландшафту Японії.
Вплив Інарі розширився з місцевого культу до національного значення в 9 столітті н. е., коли Кукай, відомий як Кобо Дайсі, зробив Інарі опікуном То-дзі Храму в Хейанке, тодішній столиці Японії. Це відкриття привело до поширення культу Інарі та його впливу на всю країну, відтоді він став не лише богом рису, а й символом єдності та процвітання японського народу.
Іван Гудзенко
