Боанн у кельтській міфології

У кельтському релігійному пантеоні образи природи мали глибоке сакральне значення, і одним із таких сакральних елементів була ріка, уособлена у вигляді богині Боанн. Її ім’я тісно пов’язане зі священною річкою Бойн, яка протікає через території сучасної Ірландії й займає особливе місце у духовній географії кельтського світу. Боанн не лише персоніфікує ріку, а й входить до важливої божественної тріади, що репрезентує одне з найглибших уявлень про божественну родину та відтворення космічного порядку.

Походження та сакральне значення

Боанн постає в ірландській міфології як втілення річки, що є джерелом життя, знання, родючості та священності. Як і багато природних об’єктів у кельтській традиції, ріка наділялася божественними рисами. Втілена в образі богині-матері, Боанн уособлює як саму воду, так і її таємничу силу очищення, оновлення та зв’язку між світами, людським і божественним.

Її ім’я пов’язують із легендами про походження річки Бойн. В одній із версій міфу розповідається, що вона, попри заборону, підійшла до священного колодязя знання, охоронюваного магічними лососями. Коли вона спробувала осягнути його таємниці, з колодязя вирвався потік, який утворив річку Бойн і водночас знищив саму Боанн як людину, зробивши її безсмертною у вигляді водного духа. Таким чином, вона стала богинею цієї ріки.

Материнство та божественна тріада

У пізніших міфологічних текстах Боанн згадується як мати одного з найшанованіших богів — Макінда Ога, більше відомого як Енгус або Ойг, що перекладається як «Юний син». Цей бог асоціюється з любов’ю, молодістю, поезією та красою. Батьком Енгуса був Дагда — верховне божество кельтського пантеону, бог сонця, плодючості та магії.

Зв’язок Боанн із Дагдою й народження Енгуса формують одну з міфологічних тріад — божественну родину: мати, батько і син. Цей мотив глибоко закорінений у кельтському сакральному мисленні, що відображає принципи відтворення, циклічності та єдності сил природи. Водночас ця тріада символізує гармонійне поєднання жіночого, чоловічого й юного начал, що відповідає сезонному циклу та космогонічним уявленням.

Боанн як космічний принцип

Як богиня ріки й мати божества, Боанн займає центральне місце в уявленнях про гармонію світу. Вода в кельтській традиції не лише джерело життя, а й канал до світу духів і вищих знань. Її взаємодія з колодязем знання і подальше перетворення в ріку набуває символічного значення  це метафора просвітлення, яке веде до жертви й трансформації.

У цьому контексті Боанн виступає не лише як персонаж, а як архетип: вона репрезентує жіночий початок, що бере участь у творенні світу, приносить жертву в ім’я знання та продовження життя, стає матір’ю божества, і сама втілює природну стихію.

Іван Гудзенко