Будддизм махаяна навчає, що навіть просте промовляння імені Бхайшаджья-гуру або дотик до його зображення може сприяти одужанню від певних хвороб. У випадках тяжких недуг необхідне здійснення складних ритуалів, які викладено у відповідних канонічних текстах. Одним із таких текстів є Сутра Бхайшаджья-гуру, яка регламентує культове шанування цього Будди та ритуали зцілення.
Космологічне місце та зв’язки з іншими буддами
Бхайшаджья-гуру асоціюється з Дх’яні-Буддами — вічними, трансцендентними просвітленими істотами. Його найтісніший зв’язок — з Акшобх’єю, Дх’яні-Буддою, що уособлює незворушність і духовну стійкість. У деяких японських школах, зокрема Тендай і Сінґон, Бхайшаджья-гуру ототожнюється також із Вайрочаною — вселенським Буддою, уособленням космічної свідомості. Як володар Східного раю, Бхайшаджья-гуру символізує схід, де сходить сонце й починається оновлення, що підсилює його асоціацію з одужанням і відродженням.
Іконографія та символіка
У візуальному мистецтві Бхайшаджья-гуру зображується по-різному залежно від регіону. В Японії він часто має синю шкіру — символ лікувальної енергії та трансцендентної мудрості. Він зображується з чашею для ліків, яка втілює силу зцілення, що випливає з його просвітленого стану. У Тибеті його часто зображають із плодом міробалану, цілющої рослини, яка є символом універсальної медицини та балансу тілесного й духовного.
Особливу роль у його свиті відіграють дванадцять божественних генералів, або якшів — охоронців, які стоять на сторожі віруючих. У китайській традиції ці духи були пов’язані із системою 12 годин дня та 12-річного зодіакального циклу. Таким чином, культ Бхайшаджья-гуру увібрав у себе астрологічні та космічні елементи, підсилюючи свій вплив у культурному контексті Східної Азії.
Поширення та переклади писань
Сутра Бхайшаджья-гуру є головним текстом, що регламентує шанування Будди Лікування. Вона містить опис обітниць, які дав Бхайшаджья-гуру ще до свого просвітлення, а також ритуальні формули, що застосовуються для лікування й духовного очищення. Цей текст перекладено на китайську мову чотири рази, найдавніший переклад датується періодом Східної Цзінь (317–420 рр. н. е.). Також існують дві тибетські версії сутри, що свідчить про широке поширення культу серед тибетських буддистів.
Вплив у Японії
Особливої популярності культ Бхайшаджья-гуру досяг у Японії в період Хейан (794–1185), коли він став важливою частиною ритуальної практики таких шкіл, як Тендай, Сінґон і Дзен. Ці школи поєднували езотеричні елементи з глибокими філософськими концепціями, що дозволило адаптувати культ Будди Лікування до японського культурного ландшафту. Його шанування збереглося донині в багатьох японських храмах, де проводяться молитовні обряди на честь Бхайшаджья-гуру, особливо у дні, присвячені здоров’ю та довголіттю.
Іван Гудзенко
