Раннє життя та освіта
Беренгар Турський народився близько 999 року у Турі, в регіоні Турен, нині частина сучасної Франції. Його інтелектуальна кар’єра розпочалася в Шартрі, де він навчався під керівництвом Фульбера. Після завершення навчання близько 1029 року він повернувся до рідного Тура, де став каноніком собору та очолив школу Сен-Мартена.
Під керівництвом Беренгара, школа Сен-Мартена швидко здобула популярність і стала конкурентом інших відомих шкіл, зокрема, Бека, якою керував Ланфранк. Беренгар зав’язав дружні стосунки з графом Анжуйським Жоффруа та майбутнім єпископом Анже Євсевієм Бруно. Близько 1040 року Беренгар був призначений архідияконом Анже, що підтвердило його високий авторитет у церковних колах.
Конфлікти та переслідування
Погляди Беренгара викликали значний спротив. У 1050 році він сміливо написав листа Ланфранку, в якому критикував його засудження Ратрамна. Цей лист був оприлюднений, що призвело до серйозних наслідків. Папа Лев IX відлучив Беренгара від церкви на Пасхальному синоді 1050 року та наказав йому з’явитися на собор у Верчеллі, де Беренгара було засуджено заочно.
Продовження боротьби
Після звільнення з ув’язнення, Беренгар знайшов притулок у свого захисника Жоффруа. Французький король Генріх I наказав скликати синод у Парижі для суду над Беренгаром і його прибічником Євсевієм, де їх обох було засуджено. У 1054 році папський легат кардинал Гільдебранд прибув до Франції для головування на синоді в Турі, де було досягнуто компромісу, згідно з яким Беренгар підписав нечітку євхаристійну заяву.
Останні роки та спадщина
Беренгар Турський помер 10 січня 1088 року в пріораті Сен-Косме поблизу Тура. Його життя та роботи залишили глибокий слід в історії богословської думки, а його боротьба за незалежність думки стала прикладом для майбутніх поколінь.
Іван Гудзенко
