Походження та традиційний спосіб життя
Бедуїни історично є скотарями, які сезонно переміщуються у пошуках кращих пасовищ. Зимовий дощовий сезон змушує їх вирушати вглиб пустелі, тоді як влітку вони повертаються ближче до оброблених земель.
Бедуїнські племена поділяються на кілька груп:
- Кочівники на верблюдах, які проживають на великих просторах Сахари, Сирійської та Аравійської пустель.
- Кочівники, що розводять овець і кіз, зазвичай оселяються поблизу родючих земель у Йорданії, Сирії та Іраку.
- Кочівники, які займаються розведенням великої рогатої худоби, поширені в Південній Аравії та Судані.
Раніше бедуїнські племена нерідко здійснювали набіги на каравани або стягували плату за захист від осілих громад. Це було частиною їхньої боротьби за виживання у складних умовах пустелі.
Соціальна структура
Бедуїнське суспільство організоване на племінній основі та має патріархальну структуру. Основною соціальною одиницею є розширена сім’я, якою керує шейх — лідер, що спирається на авторитет ради старійшин. Відносини у суспільстві будуються за принципами патрілінійності та ендогамії.
Окрім «благородних» племен, бедуїнське суспільство включає розрізнені групи, які виконували допоміжні функції, працюючи ремісниками, майстрами та артистами.
Вплив модернізації
З початком ХХ століття і після Першої світової війни уряди країн Близького Сходу почали обмежувати традиційний спосіб життя бедуїнів. Племена підкорилися державному контролю, а їхня ворожнеча та набіги замінилися мирними економічними відносинами. Бедуїни почали інтегруватися в суспільство як військові, поліцейські, працівники нафтової промисловості та будівельники.
У другій половині ХХ століття бедуїни стикнулися з політикою осідання, коли уряди почали удержавлювати пасовища, обмежувати пересування та змушувати громади переходити до осілого або напівосілого способу життя. Деякі з них добровільно прийняли зміни, але багато хто відчуває втрату зв’язку зі своїми традиціями.
Технології також залишили свій слід: замість верблюдів кочівники дедалі частіше користуються автомобілями. Однак кількість кочових бедуїнів значно зменшилася, і вони становлять лише незначну частину населення країн, у яких проживають.
Іван Гудзенко
