Історія

Башан — давня країна на сході Палестини

Башан — історичний регіон, який відігравав помітну роль у біблійній, елліністичній та римській історії. Його територія охоплює північно-східну частину сучасної Сирії, відомої своїми родючими землями, густими лісами та пасовищами. У Старому Завіті Башан неодноразово згадується як символ достатку та сили, а згодом став одним із важливих аграрних центрів Римської імперії.

Географічне положення та природні особливості

Башан — давня країна на сході Палестини

Башан розташовувався на північ від Ґалааду, між річкою Ярмук і східними відрогами Голанських висот. Це була найпівнічніша частина трьох давніх земель східної Палестини. Родючі вулканічні ґрунти, м’який клімат і рясна рослинність зробили Башан відомим своїми пасовищами, на яких випасалися великі стада худоби. Саме звідси походить біблійне висловлення про «биків із Башану», що символізували силу та розкіш.

Регіон мав стратегічне значення: він контролював торгові шляхи між Дамаском, Аравією та Месопотамією, завдяки чому протягом століть залишався об’єктом політичних суперечок і завоювань.

Башан у біблійній історії

У біблійних джерелах Башан згадується як царство, яким правив Ог, цар башанський. Під час виходу ізраїльтян із Єгипту вони перемогли Ога в місті Едреї, після чого земля Башану була передана половині племені Манасії (Книга Чисел 21:33 та далі). Ця перемога стала важливою подією у формуванні староізраїльської ідентичності, а територія Башану увійшла до складу володінь Ізраїлю.

Серед стародавніх міст регіону особливе значення мали Аштарот, Едрея, Голан і Салха — центри культових і торгових зв’язків, згадані у Старому Завіті. Вони відігравали роль адміністративних і релігійних осередків, що пов’язували Башан із сусідніми землями — Хаураном і Трансйорданією.

Політична історія від елліністичної доби до Римської імперії

Після розпаду ізраїльського царства Башан неодноразово переходив з рук у руки. У І столітті до нашої ери, між 84 і 81 роками, ним володів юдейський цар Александр Янней. Проте східні землі регіону залишалися під контролем набатеїв — могутнього арабського народу, який розвинув власну державу зі столицею в Петрі.

Після 64 року до нашої ери римляни, розширюючи вплив на Близькому Сході, витіснили набатеїв на південь. Тоді міста Боцра (римська Бостра) та Салха стали найпівнічнішими центрами набатейського світу. Імператор Август передав владу над Башаном Іроду Великому.

У 106 році нашої ери імператор Траян анексував Набатейське царство і створив провінцію Аравія Петрея зі столицею у Бострі.

Економічне та культурне значення

У часи Римської імперії Башан здобув славу однієї з житниць імперії. Завдяки родючим землям тут вирощували зерно, оливки, виноград і утримували великі отари. Це забезпечувало економічне піднесення регіону, що тривав кілька століть. Місцеві міста були добре укріплені, мали розвинену архітектуру, кам’яні дороги та водопостачальні системи.

Крім господарського значення, Башан залишався важливим релігійним регіоном. Його храми поєднували елементи сирійської, грецької та римської архітектури, відображаючи багатошарову культурну історію регіону.

У VII столітті політична ситуація на Близькому Сході різко змінилася. У 635 році Дамаск потрапив під владу мусульманських військ, після чого Башан утратив економічну і стратегічну вагу. Торгові шляхи змістилися, а міста поступово занепали.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія