Ритуальні обов’язки
Після досягнення 13-річного віку хлопчик може носити філактери (тфілін) під час ранкової молитви в будній день. Філактери — це релігійні символи, які одягають на лоб та ліву руку. Крім того, хлопчик стає дорослим у релігійному сенсі, що дозволяє йому входити до міньяна — кворуму з десяти дорослих чоловіків, необхідного для проведення публічних молитов.
Публічна церемонія
Центральною частиною бар-міцви є публічна церемонія, під час якої хлопчика викликають читати Тору. Ця подія може відбутися в будь-який момент після 13-го дня народження, коли читається Тора, але зазвичай вона проводиться в суботу. Літургія цього дня дозволяє хлопчикові читати щотижневий текст з Пророків, який називається Хафтара. Після читання часто слідує настанова, підготовлена хлопчиком або рабином.
Святкування
Після релігійної церемонії відбувається святковий кідуш — молитва над чашкою вина, а також сімейний обід або банкет. Святкування може продовжуватися того ж або наступного дня, і включає різні світські заходи.
Історичний розвиток
Хоча вже у II столітті згадували 13 років як вік релігійної зрілості, більшість елементів святкування бар-міцви з’явилися лише в Середньовіччі. У XIX столітті реформований юдаїзм замінив бар-міцву на конфірмацію, яка включала хлопчиків і дівчаток разом і зазвичай проводилася на свято Шавуот. Проте у XX столітті багато реформаторських конгрегацій відновили традицію бар-міцви, відклавши конфірмацію до 15-16 років.
Бат-міцва
Для відзначення повноліття дівчат було введено церемонію бат-міцва. Ця церемонія, аналогічна до бар-міцви, відзначає 12-річчя дівчинки і надає їй ті ж права та обов’язки в релігійному житті громади.
Бар-міцва є важливим обрядом у житті кожного єврейського хлопчика, що знаменує його перехід до дорослого життя в релігійному сенсі. Ця традиція має глибоке коріння в історії єврейського народу і продовжує розвиватися, адаптуючись до сучасних умов, зберігаючи при цьому свою духовну сутність і значимість.
Іван Гудзенко
