Авія — цар Юдеї
Авія, син і наступник Ровоама, правив Юдейським царством протягом двох років (бл. 915–913 рр. до н. е.). Його правління відзначене у Другій книзі Хронік (12:16, 13), де підкреслюється його роль у конфлікті з Єровоамом I, царем Ізраїлю. Військова кампанія Авії, зокрема битва при горі Цемараїм, демонструє його спробу утвердити легітимність юдейської монархії та яхвістського культу.
Теологічний аспект його правління пов’язаний із закликом до відновлення істинного богослужіння, що контрастувало з ідолопоклонницькими практиками північного царства. Цей мотив відображає біблійну тенденцію до оцінки правителів через призму їхньої відданості Ягве.
Авія — син Самуїла
Другий син пророка Самуїла, Авія, разом із братом Йоілом служив суддею в Беер-Шеві (1 Самуїла 8:2; 1 Хронік 6:28). Їхня корупційна діяльність стала каталізатором для вимоги старійшин Ізраїлю встановити монархічну форму правління (1 Самуїла 8:4). Цей епізод ілюструє перехід від теократії до царської влади, що мав далекосяжні наслідки для ізраїльської державності.
Авія — син Єровоама I
Трагедія молодого Авії, сина Єровоама I (1 Царів 14), інтерпретується в біблійній традиції як покарання за відступництво царя від яхвізму. Пророцтво Ахії про смерть хлопчика підкреслює тему божественної справедливості, яка пронизує книги Царів.
Авія — священик і його роль у храмовій ієрархії
У Першій книзі Хронік (24:10) Авія згадується як голова восьмого священичого череди. Цей факт набуває особливого значення в Новому Заповіті, оскільки до цього ж череди належав Захарій, батько Івана Хрестителя (Луки 1:5). Таким чином, Авія стає символом зв’язку між старозавітним культом і новозавітним відкриттям.
Аналіз біблійних згадок про Авію дозволяє прослідкувати ключові аспекти історії та релігії стародавнього Ізраїлю. Політичні конфлікти, релігійні реформи, пророчі образи — усі ці теми знаходять втілення в образах різних носіїв цього імені. Дослідження Авії як історичної та теологічної фігури залишається важливим для розуміння біблійного світогляду.
Іван Гудзенко
