Вплив на мову
Арістотелівські терміни стали невід’ємною частиною лексикону різних наук. Деякі слова зберегли свою грецьку форму, інші — адаптувалися в латинському варіанті. Наприклад, такі терміни, як «суб’єкт» і «предикат» у граматиці та логіці, «форма» і «матерія» для позначення аспектів речей, «енергія» як активна сила, «потенціал» як прихована можливість, «субстанція» і «сутність», «кількість» і «якість», «випадкове», «відношення», «причина» та багато інших термінів мають свої корені в працях Арістотеля.
Філософська методологія
Арістотелізм у філософській методології характеризується критичним підходом до попередніх та сучасних доктрин, постановкою та обговоренням доктринальних труднощів, використанням дедуктивних міркувань і силогістичних форм аргументів. Він пропонував логічні структури, що дозволяють вибудовувати аргументи на основі самоочевидних принципів та загальних істин.
Епістемологія
У теорії пізнання арістотелізм зосереджується на знанні, яке доступне через природні шляхи або обґрунтоване розумом. Він надає перевагу індуктивному та аналітичному емпіризму, тобто досвіду як основному методу вивчення природи. Це веде від сприйняття індивідуальних подій до відкриття універсальних закономірностей. Примат надається універсальному знанню, яке виражається загальними термінами.
Метафізика
У метафізиці арістотелізм підкреслює примат індивіда в царині існування та застосування до реальності певного набору пояснювальних понять, таких як 10 категорій, рід-вид-індивід, матерія-форма, потенційність-дійсність, суттєвість-випадковість, чотири матеріальні елементи та їхні основні якості, і чотири причини (формальна, матеріальна, дієва, остаточна). Він також вірить у душу як нероздільну форму кожного живого тіла, в діяльність як сутність речей та у примат спекулятивної діяльності над практичною.
Філософія природи
Арістотелізм у філософії природи виражає оптимістичний погляд на цілі природи та її економію. Він вірив у досконалість і вічність небесних сфер, які рухаються розумними рушіями, що впливають на підмісячний світ. Легкі тіла природним чином піднімаються від центру Землі, тоді як важкі тіла рухаються до нього зі швидкістю, пропорційною їх вазі.
Естетика, етика та політика
В естетиці арістотелізм вважає, що поезія є наслідуванням можливого в реальному житті, а трагедія досягає очищення (катарсису) через страх і жалість. В етиці Арістотель пропагував ідею, що чеснота є серединою між крайнощами, а людське щастя полягає в інтелектуальній діяльності та прояві чеснот. У політиці арістотелізм стверджує, що держава є самодостатнім суспільством, необхідним людям для досягнення щастя.
Арістотелізм залишається фундаментальною філософською системою, яка впливає на різні сфери знань і людської діяльності, зберігаючи свою актуальність і сьогодні.
Іван Гудзенко
