Походження та еволюція культу
Витоки Арінніті сягають найдавніших вірувань Анатолії, де особливе місце займали жіночі божества, пов’язані з родючістю, землею та материнством. Імовірно, попередницею Арінніті була богиня-матір, яка уособлювала плодючість природи та життєдайні сили землі. Згодом її образ трансформувався у сонячне божество, яке дарує життя, світло і порядок. Це свідчить про перехід від первісного землеробського матріархального культу до більш структурованої державної релігії Хеттського царства.
Арінніті та цариця Пудухепа
Особливого значення культ Арінніті набув за правління могутньої хеттської цариці Пудухепи. Вона не лише підтримувала богиню як державне божество, а й проголосила її своєю особистою покровителькою. На печатці цариці Арінніті зображена в обіймах правительки — цей символічний образ свідчить про духовну єдність жриці та богині, влади та божественної сили. Під впливом Пудухепи культ Арінніті поширився при дворі й став невід’ємною частиною хеттської ідеології.
Арінніті уособлює поєднання жіночого начала, космічного порядку та державної сили. Її образ поєднує в собі сонячну енергію, родючу землю і мудрість, що керує людськими справами. Завдяки їй у хеттській традиції утвердився ідеал гармонії між небом і землею, між владою і справедливістю.
Хоча після занепаду Хеттської імперії культ Арінніті поступово зник, її образ залишився одним із найяскравіших свідчень давньоанатолійської релігійності, у якій жіноче божество займало центральне місце.
Іван Гудзенко
