Народилася вона 281 року у місті Рим в сенаторській сім’ї . Батько Претекстат – язичник, матір Фавста – християнка. Остання передала дочку на виховання до вченого Хрисогона, завдяки якому дівчина пізнала Священне Писання та дотримувалася Закону Божого. Закінчивши навчання, Анастасія стала мудрою прекрасною дівчиною. Зі смертю матері батько видав її заміж за Помплія. В тім усілякими хитрощами Анастасія намагалася уникнути подружнього ложа, посилалася на хворобу, мудро зберігала чистоту дівоцтва.
Дізнавшись про ув’язнених християн швидко поспішила до них, а щоб залишитися непоміченою одягнула жебрацьку одежу. Вона виявляла неабияку турботу і любов до несправедливо засуджених, милосердя до немічних. Її вчитель Хрисогон теж був в числі заарештованих. Від нього почерпала довготерпіння та відданість служіння Господу. Язичник Помлій дізнавшись про поміч дружини християнам завдав побоїв і зачинив в окремій кімнаті, наказавши сторожі охороняти її. Втратила батька, а спадком заволодів Помплій. В листі своєму вчителю Хрисогону Анастасія викладала свою біль, натомість почула від нього слова духовного підбадьорення. Хрисогон передбачив смерть Помплія. Чоловік Анастасії загинув під час шторму, не досягнувши Персії.
Тепер Анастасія відчувала себе вільною і опікувалася як завжди християнами, за рахунок батьківського спадку придбала для них одяг, їжу, хворим – ліки. Її вчителя було страчено в Аквілеї при жорстокому імператору Діоклетіану, свідком чого стала Анастасія. Святий Хрисогон являючись мужеві на ім’я Зоіл передбачив три мученицькі смерті і велів аби Анастасія відвідала християнок: Агапію, Хіонію та Ірину. Таке ж видіння мала Анастасія. Звершивши молитву біля мощей Хрисогона при пресвітері, відразу ж направилася до мучениць, зміцнивши їхню віру, мужність, а потім після страти поховала тіла за встановленим християнським звичаєм.
Багато подорожувала, турбуючись про ввірених Христу Спасителеві, які сиділи у в’язницях. Бог наділив Анастасію даром лікувати людей. Працюючи та наставляючи у Христовій вірі полегшувала тіла та душі, розриваючи такі узи як відчай, страх, безпомічність. Відтоді стала називатися Узорешительницею. Прибувши в Македонію зустрілася з жінкою, яку звали Феодотія. Ця була вдовою і сильно допомагала Анастасії. Зрештою Анастасію заарештовують при імператорі Діоклетіані. Дізнавшись про допомогу Анастасії християнам наказав доправити до жерця. Перед майбутньою мученицею постав вибір: принесення жертви богам Риму або ж знаряддя тортур, було обрано останнє. Жрець Ульпіан був покараний сліпотою, оскільки насмілився осквернити Анастасію.
Служіння Анастасії продовжувалося далі. Вірним супутником у справі була Феодотія. Проте при анфіпаті Никитії разом з трьома її синами була страчена. Анастасія була посаджена у в’язницю терміном – шістдесят днів. Їй не давали їсти. Щоночі відбувалося явлення святої Феодотії – Анастасії. Правителем Ілірії віддано наказ потопити Анастасію зі злочинцями. Воїни виконали наказ. Пробили дірки в кораблі, на якому залишилася дівчина із засудженими. Чудесним чином усі були врятовані, в тому числі і Євтихіан. Її врятувала мучениця Феодотія, скерувавши корабельними вітрилами. Сто двадцять людей увірували в Істинного Бога і прийняли святе хрещення з рук Євтихіана та Анастасії.
Усі новоохрещенні за наказом правителя страчені. Тіло Анастасії розтягнули прив’язали до чотирьох стовпів, висячи над вогнищем свята в молитві віддала дух. Прийняла мученицьку смерть 304 року в місті Сірмій. Неушкоджене тіло святої поховано благочестивою християнкою Аполлінарією. Із закінченням гонінь, над гробом мучениці побудувала церкву на честь її самої. В монастирі північної частини Греції збережені мощі святої Анастасії: голова та стопа.
Православна церква вшановує святу мученицю Анастасію Узорешительницю 4 січня, а католицька – 25 грудня.
Панас Вернигора
