Народжений у заможній родині землевласників, Альберт Брісбен отримав домашню освіту, що дала йому змогу відкрити світову інтелектуальну спадщину. У 18 років він вирушив до Європи з метою здобути знання про соціальні реформи від провідних мислителів того часу.
Його інтелектуальна подорож охопила навчання в Парижі у Франсуа Гізо, впливового історика та політика, та у Берліні під впливом філософії Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля. Однак ці знання не задовольнили його пошуки практичних шляхів поліпшення соціальних умов. Після цього Брісбен звернувся до дослідження турецької цивілізації в Константинополі.
Знайомство з фур’єризмом
Поворотний момент у житті Альберта Брісбена настав після повернення до Франції у 1830 році. Тут він познайомився з працями французького соціального філософа Шарля Фур’є, який пропагував ідею створення самодостатніх громад (фаланстерів), заснованих на гармонійній співпраці.
Захоплений ідеями Фур’є, Брісбен навчався у нього протягом двох років. Цей період дав йому ґрунтовне розуміння концепції фур’єризму та підготував до ролі лідера, який зможе донести ці ідеї до американського суспільства.
Повернення до США і популяризація фур’єризму
Повернувшись до Сполучених Штатів у 1834 році, Альберт Брісбен спочатку не розпочав активної діяльності через проблеми зі здоров’ям. Проте у 1839 році він повністю відновився й почав читати лекції, засновувати спільноти та публікуватися, щоб поширювати ідеї фур’єризму.
У 1840 році вийшла його книга «Соціальна доля людини», яка привернула широку увагу до концепції асоціаціонізму (так він називав систему Фур’є).
Фур’єризм у США: підтримка медіа і суспільний рух
Одним із найважливіших партнерів Альберта Брісбена став Горацій Грілі, відомий журналіст і редактор New York Tribune. Грілі надав Брісбену місце у своїй газеті для регулярних колонок, у яких той викладав основи асоціаціонізму.
Ці статті сприяли утворенню численних фур’єристських спільнот у Сполучених Штатах. Найвідоміші з них, такі як Брук-Фарм, залучили багатьох провідних інтелектуалів Нової Англії.
Після занепаду фур’єристського руху Альберт Брісбен не відмовився від своїх ідей, але більше зосередився на інших справах. Він займався викладанням, подорожами, а також розробкою винаходів.
Альберт Брісбен також мав значний вплив на свого сина Артура Брісбена, який став відомим редактором і журналістом.
Помер Альберт Брісбен 1 травня 1890 року в Річмонді, штат Вірджинія, залишивши після себе спадщину соціального реформатора, який прагнув побудувати краще суспільство.
Попри невдачу фур’єристських спільнот, внесок Альберта Брісбена в історію соціальних реформ є вагомим. Він популяризував ідеї Шарля Фур’є в США, надихнувши багатьох американців на спроби створення більш гармонійного суспільства.
Ідеї фур’єризму вплинули на подальший розвиток утопічного соціалізму, кооперативного руху та концепцій спільного проживання.
Іван Гудзенко
