Історія релігійРелігія

Агні-йога (Жива етика) – історія та віровчення

Агні-йога відноситься до синкретичних вчень західної окультно-теософської традиції та східної езотерики.

Історія формування Агні Йоги

Своєму становленню Агні-йога завдячує подружжю Реріхів – Миколаю та Олені – основоположникам вчення. Становлення вчення відбулося у  першій половині 20-30-х років ХХ століття. З 1924 по 1938 роки  в серіях книг вперше  опублікували вчення Агні-йоги, проте автора не вказували. Агні-йогу почали називати Живою Етикою.

Агні-йога (Жива етика) – історія та віровчення

Їхній шлях місіонерства пролягав через труднощі  життєвого характеру, так як обоє знали, що ще  чекає попереду. Микола знаходив себе в таких наукових напрямках як: давньоруське мистецтво, історія, археологія, тоді ж як Олена – у філософії та вивченні східних релігій. Залишивши Росію подружжя багато подорожує Європою, зупиняється в Сполучених Штатах Америки. Тут проводиться культурно-просвітницька діяльність і йде підготовка до подорожі в Гімалаї.

Ще раніше мріяли подорожувати країнами Сходу, зокрема Індією, виявляючи до неї все більший інтерес. Оформлення в країну відбувається за її межами не без підтримки махатм з Гімалаїв, з якими Реріхи зустрілися в місті Лондон 1924 року. Про духовно-езотеричну  традицію махатм вони довідалися, перебуваючи у місті Петербург.

Інтерес Олени Реріх був настільки великим, що привів до містичного переживання і це  сприяло налагодженню її свідомого духовного контакту з Махатмою (мається на увазі Вчитель). Такий зв’язок зміцнювався і набув матеріального втілення. Так 24 березня здійснюється перший запис Вчення і звідси бере свій початок день Вчителя, важливий для адептів течії.

Основний віровчення Агні-йоги

Зрозуміло, що це не була усна передача знань вчителя–учневі, а богонатхненних істин, що є характерним для пророків. Одкровення приймаються завдяки двом каналам – ясновидінню та ясночуванню. Для Реріхів найближче розташованим виявився  останній. Завдяки цьому каналу сприйняття тексту чітке і усвідомлене записане, ніж містичне.

Ясночування є найвищим ступенем рівнем як бадьорості так і усвідомлення. Від істинного ясночування залежить внутрішній стан свідомості, а психоенергетичне наповнення настільки захоплююче, що людина здатна відчути найтоншу звукову вібрацію.

Для ясночування важлива внутрішня медитація та голос безмовності – вібрований вогневий духовний світ, який є доступним і сприйнятим людиною через  її напружену внутрішню роботу.

Насамперед сприймається голос  Вчителя, який направляє звук любові до свого учня. Він носить назву «звучного Брахмана». Голос доноситься до свідомості учня, де пробивається мова Творця, перетворена у слово махатми, що передається  найтоншим космічним ефіром. Ясночування – більш високий вид спілкування з Богом, при злитті з ним з допомогою звукової вібрації, яка об’єднує.  Завдяки ясновидінню світ розділяється на суб’єкт і об’єкт, які сприймаються.

Ясновидіння вищого прояву  наближає до злиття з Творцем. Відбувається певна трансформація  ясновидіння в ясночування. Ясновидіння, ясночування, яснорозумінння не можуть бути віднесені до духовнопсихологічного знання, психотехнік езотеричної школи. Якщо в традиційних релігіях згадуються містичні переживання споглядання високих видінь святими, подвижниками, їхні бесіди з вільними розумними духовними істотами, досягнення стану осяяння, отримання ключа розуміння істинності природи речей та подій, то езотеричним вченням такий досвід дещо обумовлений.

З’ясовано, що  формування духовного каналу спілкування Реріхів з Махатмою (Вчителем) проходило три стадії. На початку це відбувалось завдяки тонким знакам та видінням, осяянням Олени Реріх, завдяки її контакту та безмовному злиттю з Творцем і нарешті кульмінаційним моментом- чітким розумінням Вчення у всіх його проявах. Миколою Реріхом здійснювалося проходження подібного шляху у посвяту Істині. Таким чином бачимо підготування свідомості Миколи та Олени Реріх сприйняти вогненну мудрість. За активної участі Миколи Реріха отримуються записи, здійснюється духовне налаштування, яким відкривається  вища прихована інформація.

Діяльність Агні Йоги в сучасному світі

Ідеї релігійно-філософського змісту сильно вплинули на подальше утворення  товариств з організаціями, діяльність яких базується на культурній спадщині Миколи та Олени Реріх. Реріхівський рух – неорелігійна течія, основою якої виступає Жива Етика. Частиною адептів ідеї Етики як релігійного вчення заперечуються.

Сучасними дослідниками вона позиціонується як вчення неорелігійної течії Нью-Ейдж (нове покоління, нова ера). А тому не факт що воно могло слугувати базисом у формуванні цього руху, проте більшою частиною течії Жива Етика сприйнята у формальному довільному трактуванні. Агні-йога як і теософія Блаватської розвиває синкретичні релігійно-філософські погляди, а тому реріхівське вчення слід вважати натхненою через теософію езотеричною формою як продовжувача. Цією традицією синтезована філософія, наука, релігія, східна та західна культура.

Як стверджує Микола Реріх безсумнівним принципом визначення Агні-йоги є синтез. З допомогою Агні-йоги людина внутрішньо преображається, розкриваються її внутрішні здібності, здійснюється спроба оволодіння нею космічної енергії Агні. Метою вчення вважається стимулювання розвитку людства до високої форми космічного буття, про що зазначається у тексті, стосовно настанов способу життя. Відтак базисом Агні-йоги є теософська концепція про безмежний та безкінечний Всесвіт, здатний проявлятися в повторювальних циклах створення з розпадом матеріальної форми, що за загальнолюдським рівнем є підйомом та упадком цивілізації, а індивідуальним – переселенням, перевтіленням душі (реінкарнація).

Реріхівський рух поширений в США, Західній Європі (Німеччина, Франція, Швейцарія), Азії, Австралії, Білорусії, Україні, Казахстані, Грузії, Молдові, країнах Прибалтики: Латвії, Литві, Естонії. На кінець ХХ століття чисельність організацій Агні-йоги  не перевищувала 5000. Кількість послідовників цього руху ще досі невідома.

Панас Вернигора

Яка твоя реакція?

Радість
4
Щастя
3
Любов
4
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій