26 січня християнська (Православна, Римо та Греко — католицька) церква згадує життєвий шлях та духовне звершення святих Ксенофонта та Марії, що проживали у Царгороді (Константинополі) у V ст. Незважаючи на шляхетність та достаток у матеріальних благах Ксенофонта, він разом зі своєю дружиною Марією вели побожне християнське життя. Таке ставлення до віри, а також спосіб її виявлення в житті допомогли сім’ї виховати двох синів у благо чинності та в Божому страху – преподобних Аркадія та Івана. Незважаючи на різноманітні спокуси в світському житті міста, в розумі молодих синів закріпилась Христова наука і без християнського життя молоді хлопці не бачили жодного сенсу. Спосіб життя Аркадія та Івана закріплювався молитвами, практичним та ціленаправленою любов’ю до ближніх, послуху батькам, вірність Христу та церкві.Історія розповідає ключовий випадок із життя сім’ї Ксенофонта, Марії та їх синів. Коли молоді юнаки відправились навчатись філософії до фінікійського міста Вириту, Аркадій та Іван дізнались, що батько тяжко занедужав. Повернувшись назад до Царгороду по отриманню батькового благословення Побожне життя синів випробувало їх віру неодноразово тим самим виявляючи від Святого Духа Господні дари. Одного разу, коли батько Ксенофонт тяжко захворів, молитва до Бога устами преподобних синів змогла підняти недужого та повернути здоров’я.
Повертаючись знову до Вириту сталась непередбачувана ситуація: корабель на якому вони пливли потерпів катастрофу, але не зважаючи на це, сини залишились живі, проте опинились в різних місцях. Не знаючи нічого один про одного, вони оплакують перед Богом, усе що трапилось і вступають до монастирів тим самим не надсилаючи жодної звістки батькам. Сини боялись засмутити батьків, і до того ж навіть не знали брати нічого один про одного.
Тим часом батьки прийшли в занепокоєння і надіслали до Вириту своїх слуг, щоб дізнатись про те, що відбувається з їх синами, і чому вони не отримують листів. Лише по поверненню слуги, батьки дізнались про корабельну катастрофу і про все що трапилось, вважали, що їх синів немає в живих. Ксенофонт та Марія дізнавшись про це засмутившись прийняли це смиренно з покорою як волю Божу. Одного разу вони поставили мету відвідати славне місто Господнє Єрусалим і з допомогою ченця змогли відшукати двох своїх синів, які за Божим передбаченням також пішли туди. Радості не було меж, коли Бог виявив своє чудо в житті християнської сім’ї – брати побачили одне одного і знайшлись. Батьки ж, які також віддані Богові – віднайшли своїх синів. З вдячністю на устах в молитві до Бога, Аркадій та Іван попрощались з батьками, і натішившись усі одне одним, повернулись в пустиню з метою в далечині від світських пожадливостей та спокус молитись за ближніх, за світ, служити Богові. Батьки ж, отримавши таке велике благословення, на яке навіть і не очікували з вдячністю до Бога, розпродали усі свої багатства, і разом з майно віддали бідним і вступили до монастирів, де й прожили решту свого життя.
Євген Распопов
Яка твоя реакція?
