Адвокат диявола

Адвокат диявола, або Промоутер Віри, був офіційною посадою в Римо-католицькій церкві, призначеною для критичного дослідження життя та чудес, що приписувалися особі, висунутій на беатифікацію чи канонізацію. Основне завдання полягало в тому, щоб ретельно перевірити достовірність усіх фактів, виявити можливі вади характеру чи неточності у свідченнях про героїчну святість кандидата.

Існує припущення, що термін «адвокат диявола» з’явився на початку XV століття за понтифікату Папи Лева X. Проте офіційне заснування посади відбулося пізніше, у 1587 році, коли Папа Сікст V затвердив її в структурі канонізаційних процесів.

Відтоді Промоутер Віри став невід’ємною частиною процедур, виконуючи роль критичного експерта, що ставив під сумнів кожен доказ і свідчення на користь кандидата.

Зміни в сучасну епоху

У другій половині ХХ століття значення цієї посади почало зменшуватися. У 1983 році Папа Іван Павло II реформував канонізаційні процеси через документ Divinus Perfectionis Magister. Ці зміни значно скоротили вплив Промоутера Віри, а роль «адвоката диявола» у практичному сенсі майже зникла.

Значення поза церковним контекстом

Сьогодні вислів «адвокат диявола» вийшов за межі церковної термінології й вживається у ширшому сенсі. Ним називають людину, яка захищає менш популярну або навіть непопулярну точку зору виключно задля перевірки її обґрунтованості чи для стимулювання дискусії.

Іван Гудзенко