Археологічні відкриття
Перші систематичні розкопки в Адабі провів американський археолог Едгар Джеймс Бенкс у 1903–1904 роках. Йому вдалося виявити залишки споруд, що охоплюють тривалий період розвитку міста від доісторичних етапів до часів правління царя Ур-Намму (2112–2095 рр. до н. е.), засновника третьої династії Ура. Археологічні дані свідчать про наявність у місті храмових комплексів, адміністративних будівель та розвиненої системи планування, характерної для шумерських центрів того часу.
Серед найважливіших знахідок клинописні таблички, що містять господарські записи, договори та релігійні тексти. Вони дозволили дослідникам відтворити уявлення про соціальну організацію шумерів, розвиток ремесел і функціонування культових інституцій у місті.
Політична роль і правителі
За свідченням Шумерського списку царів, Адаб мав власну династію, хоч і короткочасну. Вона представлена лише одним правителем — Лугал-анне-мунду, якому легендарно приписується 90 років правління. Згідно з хронологічними даними, це царювання припадало приблизно на 2400 рік до нашої ери.
Після цього періоду Адаб потрапив під владу могутніших сусідніх держав і залишався під контролем царів, які керували всією або більшою частиною Вавилонії, тобто південною Месопотамією. До початку II тисячоліття до н. е. місто поступово втратило своє значення як політичний і культурний центр.
Релігія та культ богині Нінхурсаг
Головним божеством Адаба була Нінхурсаг — богиня родючості, гір і материнства, одна з головних фігур шумерського пантеону. У міському храмі їй приносили жертви та проводили ритуали, пов’язані з плодючістю землі та відтворенням життя. Культ Нінхурсаг відображає світогляд шумерів, у якому природа, божества та людська праця сприймалися як єдина система гармонії.
Адаб посідав важливе місце в ранньому розвитку шумерської цивілізації. Він був одним із центрів становлення державності, формування писемності та релігійної традиції.
Іван Гудзенко
