Отож ця течія в іудаїзмі походить від назви гори Сіон, яка знаходилася Єрусалимі в часи життя Ісуса Христа. Це є політичний рух, його метою служить об’єднання та відродження єврейського народу на його історичній Батьківщині – в самому Ізраїлі, а також вважається ідеологічною концепцією на основі якої цей рух засновується.
Ідеологія сіонізму об’єднує різні по орієнтації рухи від ліво – соціалістичних до ортодоксально – релігійних. В часи Другої світової війни (1939 -1945 рр.), сіонізм був одним із найбільш великих суспільно – політичних рухів єврейського народу. Сламе ж слово «сіонізм» є похідним від топоніма Сіон (згідно івриту це слово читається як Ціон), а Земля Ізраїля нерідко називалася в біблійних текстах «дочкою Сіона», а єврейський народ вважався синами Сіона.
З часів Вавилонського полону (598 – 539 рр. до н.е.) в діаспорі для єврейського народу Сіон стає символом втраченої Батьківщини. Він часто згадується в релігійних текстах та світській літературі, особливо в псалмах пророка – царя Давида (Псалом 136). А у світській літературі, авторство якої належить Ієхуді Галеві також згадується про гірку долю єврейського народу і їхній плач за втраченою Батьківщиною: «Сіон, невже ти не запитаєш про долі в’язнів твоїх..» .
Вже у другій половині ХІХ століття семантика цього ж топоніма була виконана в назві палестинофільського руху «Ховевей Ціон».
Сам термін «сіонізм» був вперше введений і вжитий раннім теоретиком сіонізму, лідером ортодоксально – релігійного руху «Агудат Ісраель» — Натаном Бірнбаумом. Вперше він з’являється у 1890 році на сторінках редакційного журналу «Selbstemancipacion», а вже потім з травня 1893 р. виходить під заголовком «Орган сіоністів» як назва «партії», яка прагнула забезпечити повернення єврейського народу в Ерец – Ісраель політичними методами.
До кінця ХІХ ст. під сіонізмом частіше за все мали на увазі чи розуміли практичну діяльність, яка направлена на створення єврейських сільськогосподарських поселень в Землі Ізраїль. Першопочатково це слово вживав Теодор Герцль. Лише після Першого конгресу Сіону, який прийняв Базельську програму, яка поєднала «політичні та практичні» аспекти руху зі створенням Сіоністичної організації в яку влилося багато представників Ховевей Ціон – термін набув сучасного значення.
В деяких джерелах сіонізм перш за все оцінюється як національно – визвольний рух єврейського народу у контексті європейських національно – визвольних рухів ХІХ століття. Тоді як критики, оцінюють сіонізм як вияв форми расизму та расової дискримінації. Дуже часто помиляються , розуміючи під сіонізмом будь – який єврейський рух, що має національний характер.
А тому слід відрізняти сіонізм від територіалізму, бо територіалізм спрямований прагненням євреїв мати свою державу, але не важливо на якій території. В той час як сіонізм це прагнення мати свою державу в Палестині.
Хоча це не дуже слушна думка, так як на території Палестини проживають араби, а вони не дозволять , щоб хтось посягав на їхню територію. Тому на сьогодні і так відносини є досить тісними та набувають конфліктного характеру.
Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства.