Історія створення і загадки автентичності
Малюнок старого чоловіка традиційно вважався автопортретом Леонардо, створеним наприкінці його життя, у період перебування у Франції при дворі короля Франциска I. Однак дослідники неодноразово висловлювали сумніви щодо цього твердження.
Головний аргумент критиків полягає у віці зображеної фігури. Леонардо помер у віці 67 років, але чоловік на малюнку виглядає набагато старшим, із глибокими зморшками та поглядом, що відображає втому і глибоку задуму. Це спонукало деяких учених припустити, що портрет міг бути не зображенням Леонардо, а одним із його знаменитих «гротесків» — серії замальовок людей з незвичайними чи перебільшеними рисами обличчя. У своїх блокнотах Леонардо часто створював подібні образи, досліджуючи вирази обличчя і людські емоції.
Проте, навіть якщо цей портрет не є буквальним зображенням Леонардо, він все одно відображає його особистість і філософію. Образ наповнений мудрістю, благородством і відтінком меланхолії — рисами, які історія приписує великому майстру.
Техніка виконання і художній стиль
Автопортрет виконаний червоною крейдою — матеріалом, яким Леонардо часто користувався у своїх малюнках. Ця техніка дозволила йому створити м’які градації тіней, які додають об’єму та текстури обличчю. Риси чоловіка на малюнку промальовані з надзвичайною увагою до деталей: хвилясте волосся, що спадає на плечі, ретельно окреслені борода і зморшки на чолі.
Малюнок відображає характерний стиль Леонардо, який завжди прагнув до реалістичного зображення людського обличчя. Навіть у портретах і гротесках він знаходив баланс між природною правдоподібністю і художньою виразністю. Особливо помітний акцент на очах фігури, які, незважаючи на опущений погляд, ніби передають глибину його думок.
Символічне значення портрета
Якщо припустити, що цей малюнок справді є автопортретом Леонардо, він несе у собі потужний символізм. Образ старого чоловіка з втомленими очима може відображати не лише фізичний стан Леонардо, але й його внутрішній світ. У свої останні роки він часто розмірковував про життя, смерть і місце людини у всесвіті. Ці думки знаходять відображення у погляді, сповненому мудрості й відчуження.
З іншого боку, якщо це лише «гротеск», портрет все одно залишається відображенням філософії Леонардо, його прагнення вивчати природу людського буття у всіх її проявах.
Сучасний статус і значення
Сьогодні автопортрет Леонардо є одним із найцінніших експонатів Королівської бібліотеки в Турині. Через його крихкий стан він рідко виставляється на публіці. Сучасні технології допомагають зберегти цей шедевр для майбутніх поколінь, водночас дозволяючи науковцям проводити нові дослідження.
Іван Гудзенко
