Історія релігійРелігія

Оріньяцька культура

Оріньяцька культура (приблизно 35 000–25 000 років до н.е.) є однією з найвизначніших археологічних культур верхнього палеоліту, що стала важливою віхою в історії людства. Вона виникла після мустьєрської індустрії та стала передвісником таких культур, як солютрейська та перигорська. Люди того періоду не тільки майстерно опановували каменярське ремесло, але й започаткували дивовижні традиції мистецтва, які стали першими справжніми зразками художньої творчості в історії людства.

Інструментарій оріньяцької культури

Оріньяцька культура

Однією з ключових характеристик цієї культури є її розвинена індустрія інструментів. Кам’яні знаряддя виготовлялися за спеціалізованими техніками обробки луски, а не лез, що відрізняло їх від інших палеолітичних культур. Особливим винаходом цього періоду став бурін — інструмент для гравірування, який значно сприяв розвитку мистецтва.

Основними знаряддями були носові скребки, ребристі та кінцеві скребки, а також зубчасті леза, виготовлені за допомогою пуансона. Також широко використовувалися кістяні та рогові інструменти, такі як наконечники і шила, які виробляли шляхом розпилювання та розщеплення. Одним із важливих винаходів стали наконечники зі сплющеними основами, які значно покращували ефективність мисливських знарядь.

Оріньяцьке мистецтво

Оріньякці залишили по собі багату спадщину мистецтва. Саме в цей період з’явилися перші спроби створювати фігурні зображення тварин та людей. Початкові витвори включали прості гравірування на камінцях із зображеннями тварин, що поступово переросло у різьблення фігур з слонової кістки.

Однією з найвідоміших пам’яток цієї культури є «Венера Віллендорфська» — яскравий приклад пізньопалеолітичної скульптури. Ця фігурка огрядної жінки символізує ідеал родючості та ймовірно мала ритуальне значення. Оріньякці також виготовляли тваринні фігури, що свідчить про їхні спостереження за природою та глибокий зв’язок із довкіллям.

Наскельне мистецтво

Однією з найбільш вражаючих сторін оріньяцької культури є їхнє печерне мистецтво, що зустрічається переважно в Західній Європі, зокрема у Франції та Іспанії. На стінах печер зображувалися тварини, такі як бики, коні та олені. Одним із найкращих зразків є знамениті печери Ласко, де збереглися сотні малюнків, виконаних поліхромними червоними, жовтими, чорними та коричневими фарбами. Важливою особливістю є так звана «перекручена перспектива», де частини тварин зображені під різними кутами, щоб підкреслити важливі анатомічні деталі.

Раннє печерне мистецтво також включало трафаретні зображення рук, окреслені за допомогою фарб, що є однією з перших відомих форм фігурального живопису.

Вплив на подальший розвиток мистецтва

Оріньяцька культура створила міцний фундамент для розвитку європейського мистецтва та ремесел. Їхні техніки різьблення та гравірування, перші спроби скульптури і печерного живопису стали основою для подальших еволюційних кроків у мистецтві пізнього палеоліту. На завершальному етапі цієї культури спостерігається синтез західної та східної традицій, що призвело до появи більш натуралістичних зображень.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій

img-10 Історія релігій

Маттео Річчі

Маттео Річчі (1552–1610) був італійським єзуїтським місіонером, який відіграв важливу роль у встановленні культурного та ...