Цезар і римська інтерпретація кельтських богів
У Галльській війні Юлій Цезар перераховує п’ятьох головних божеств, яким поклонялися галли, але використовує імена римських богів для пояснення їх функцій. Це створює певні труднощі для вивчення, оскільки ототожнення римських імен з кельтськими оригіналами не завжди точне.
- Меркурій — за словами Цезаря, найшанованіший з усіх богів кельтів. Його вважали винахідником усіх мистецтв, покровителем мандрівників і купців, а також богом торгівлі й наживи. Його часті зображення підтверджують важливість у кельтській культурі. Кельтський аналог Меркурія ймовірно відповідав одному з богів, таких як Луг, бог майстерності і ремесел.
- Аполлон — вважався богом, що проганяє хвороби. Кельтським аналогом Аполлона може бути бог Бел або Беленус, покровитель медицини і сонця, чий культ був поширений у багатьох частинах кельтського світу.
- Юпітер — керує небом, подібно до того, як кельтський бог Тараніс був богом грому і блискавки, що також відігравав важливу роль у кельтській релігії.
- Марс — керує війнами, як і кельтські боги війни, серед яких особливо відомий Огміос або Кухулін.
- Мінерва — сприяє ремеслу, як і кельтські божества, пов’язані з мистецтвами та науками.
Ця римська інтерпретація кельтської міфології демонструє, як римляни інтегрували кельтських богів у власну систему уявлень, але при цьому не завжди зберігали точність відносно функцій і характеристик цих божеств.
Кельтський пантеон і локальні культи
Хоча римська версія пантеону допомагає зрозуміти деякі функції кельтських богів, вона значно спрощує і структурує кельтську релігію. Насправді кельтський світ був набагато складнішим, і релігійні практики відрізнялися від регіону до регіону. Кельтські боги часто були локальними і асоціювалися з певними племенами або місцевостями.
Значна кількість богів мала регіональне значення. Наприклад, бог Тевтат згадується в римських джерелах як один із головних богів кельтських племен. Ім’я «Тевтат» походить від слова, що означає «плем’я», і він вважався захисником окремих кланів і громад. Це свідчить про важливість локальних божеств у кельтському світі.
Однак, навіть за значної локалізації культів, деякі боги мали широкий вплив і шанувалися на всіх землях кельтського розселення. Наприклад, Луг, бог ремесел і винаходів, був надзвичайно популярним і мав свої храми від Ірландії до Галлії. Культ Луга відзначався святом Лугнасад, яке було пов’язане зі збором врожаю.
Іконографія та релігійні практики
Іконографія кельтських богів відрізнялася залежно від регіону та епохи. У період римської окупації в Галлії релігійні образи зазнали впливу римської культури. Наприклад, зображення Луга часто показують його з атрибутами римського Меркурія, такими як крилатий шолом. Це змішання римської та кельтської традицій створило своєрідний синтез, де боги двох культур зливалися.
Кельтські боги були тісно пов’язані з природою і її елементами. Багато божеств ототожнювалися з конкретними річками, горами або священними гаями. Наприклад, богиня Бригід була покровителькою поетів, лікарів і ковалів, але також асоціювалася зі священними джерелами і водою.
Такі ритуали, як жертвоприношення, були важливою частиною кельтської релігії. Жертвами могли бути тварини, а іноді навіть люди, яких приносили в жертву в важливих для племені подіях. Наприклад, бог війни Ессус міг вимагати людських жертв під час підготовки до битв. Інші боги, такі як Суліс в Баті, приймали дари у вигляді монет та інших предметів, що кидалися у священні води.
Боги і друїди
Важливу роль у кельтській релігії відігравав жрецький орден друїдів. Друїди були посередниками між світом богів і людьми, виконували релігійні обряди і контролювали ритуали. Вони також вважалися носіями знань про природу, космологію і закони.
Друїди шанували особливі місця, такі як священні гаї або кам’яні кола, де проводилися ритуали. Одним із найважливіших свят було Самайн, коли вважалося, що межа між світом людей і світом духів тоншає. Цей період був важливим для поклоніння богам смерті і відродження.
Іван Гудзенко