Попри переслідування після зникнення аль-Хакіма, доктрини друзів змогли вижити, оскільки місіонери поширювали віру в Лівані та Сирії. У 1043 році прозелітизм був припинений, і віра друзів закрилася для нових послідовників. Це обмеження дотримується досі — друзи не допускають переходів до своєї релігії або від неї.
Доктрини та віровчення
Друзька релігія поєднує елементи ісмаїлітського шиїзму з грецькою філософією, гностичними ідеями, індуїзмом, а також з іншими містичними та релігійними течіями. Основою віри друзів є ідея єдиного Бога, і вони називають себе muwaḥḥidūn, що підкреслює їхній монотеїзм.
Основні принципи друзької віри засновані на вірі у реінкарнацію, що відрізняє їх від багатьох інших релігійних течій ісламу. Друзи вірять, що душа проходить через різні переродження і може відроджуватися в новому тілі. Вони також вважають, що аль-Хакім бі-Амра Аллах не помер, а зник і повернеться в майбутньому для відновлення справедливості.
Багато релігійних аспектів друзів залишаються прихованими. Лише окремий прошарок членів секти, відомий як ʿuqqāl («знаючі»), має доступ до священних текстів і бере участь у релігійних обрядах. Інші члени спільноти, яких називають джуххаль («незнаючі»), підтримують віру та дотримуються моральних засад, але не беруть активної участі в релігійних практиках.
Основний священний текст друзів — це Аль-Хікма аш-шаріфа («Шляхетна мудрість»), який складається з низки проповідей, написаних Хамзою ібн Алі та його послідовниками.
Соціальна організація та громада
Друзи відомі своєю згуртованістю та лояльністю до своєї спільноти, що дозволило їм вижити як окрема релігійна спільнота на Близькому Сході. Соціальна структура друзів є ієрархічною, з ʿuqqāl на вершині, які мають релігійний та духовний авторитет. Ця закритість та високий рівень внутрішньої солідарності допомогли друзам зберегти свою унікальну ідентичність протягом століть.
Релігійні обряди друзів суворо дотримуються в таємниці. Більшість релігійних служб та обрядів проводяться у спеціальних місцях, званих халват, до яких мають доступ лише ʿuqqāl. Друзи не мають мечетей або інших традиційних мусульманських культових споруд, оскільки їхня релігія орієнтована на внутрішню віру та духовність.
Окрім релігійної ідентичності, друзи також мають сильну національну ідентичність. Вони історично грали важливу роль у політичному житті Лівану, Сирії та Ізраїлю. У Лівані вони мають впливову політичну партію, що бере участь у національній політиці. В Ізраїлі друзи інтегровані в суспільство і навіть служать у збройних силах.
Географічне поширення та чисельність
На початку XXI століття друзька спільнота налічувала понад 1 мільйон осіб. Основна частина друзів проживає на території сучасного Лівану, Сирії та Ізраїлю. Їхні громади також можна знайти в Йорданії та серед емігрантів у країнах Західної Європи, США, Канаді та Австралії.
- Ліван: Друзи займають центральне місце в історії та культурі Лівану, де вони становлять приблизно 5% населення. Їхні поселення зосереджені в горах Шуф та інших гірських районах.
- Сирія: У Сирії друзи живуть переважно в південно-західній частині країни, зокрема в горах Джабаль аль-Друз (Гори друзів).
- Ізраїль: В Ізраїлі громада друзів проживає в районі Голанських висот і на півночі країни.
Вплив на культуру та політику
Завдяки своїй єдності та згуртованості, друзи мають політичний вплив у регіонах свого проживання. Вони зіграли важливу роль у політичній історії Лівану, зокрема під час громадянських війн, а також у сучасній політиці країни, де представляють свої інтереси через партію Прогресивно-соціалістичну партію (ПСП), очолювану родиною Джумблат.
В Ізраїлі друзи мають особливий статус, відмінний від інших арабських громад, і служать в ізраїльській армії, що робить їхню інтеграцію в суспільство унікальною для мусульманського населення країни.
Іван Гудзенко
