21 вересня 1676 року Бенедетто Одескалькі був обраний папою і прийняв ім’я Інокентій XI. Його обрання відбулося всупереч опозиції французького короля Людовіка XIV, який став його головним ворогом під час понтифікату. Інокентій успадкував неплатоспроможну папську скарбницю, але завдяки мудрому оподаткуванню, жорсткій економії та фінансовій підтримці католицьких держав вдалося запобігти банкрутству.
Інокентій XI зіткнувся з великими труднощами у стосунках з Людовіком XIV. Два французькі єпископи чинили опір едикту 1673 року, який розширював право короля керувати вакантними престолами. У відповідь Людовік скликав французький синод, який видав «Галліканські статті» — чотири заяви на підтримку галліканства, французької церковної доктрини, що виступала за обмеження папської влади. Інокентій XI відмовився підтвердити підвищення священнослужителів, залучених до Синоду, що загострило конфлікт.
Одним з найбільших досягнень Інокентія XI було його сприяння у війні проти турків. Він субсидував польського короля Яна III Собеського та імператора Священної Римської імперії Леопольда I в кампанії, яка призвела до визволення Відня від турецької облоги в 1683 році. Ця перемога була важливою подією, яка зупинила просування Османської імперії в Європу.
Інокентій XI проявляв певну симпатію до янсеністів — послідовників неортодоксального церковного руху, створеного єпископом Корнелієм Янсеном. Янсенізм виступав проти релігійної політики Людовіка XIV та наголошував на необхідності Божої благодаті для спасіння. Інокентій також виступав проти переслідування гугенотів, протестантської громади у Франції, що проводилося за наказом Людовіка.
Інокентій XI був другом іспанського містика Мігеля де Моліноса, прихильника доктрини християнської досконалості, відомої як квієтизм. Проте, під тиском, він дозволив папській поліції заарештувати Моліноса, якого згодом судили за особисту аморальність та єресь. У 1687 році Моліноса засудили до довічного ув’язнення.
Інокентій XI помер 12 серпня 1689 року в Римі. Його беатифікували 7 жовтня 1956 року, і день його пам’яті відзначається 13 серпня. Його понтифікат відзначався як рішучими діями проти ворогів церкви, так і мудрими фінансовими рішеннями, які дозволили зберегти економічну стабільність папства. Його політична мудрість та релігійні переконання залишили глибокий слід в історії католицької церкви.
Іван Гудзенко
