В іранській релігії дуже важливе місце посідає культ бога вогню — Атара. Цей бог вогню, який перевищує земний вогонь як символ божественності, був шанований у ранній іранській релігії. Пророк Зороастр, засновник зороастризму, підніс Атара до рангу еманації Ахура Мазди, Верховного Бога. Таким чином, вогонь став символом божественної сили та духовної світлості.
Храми вогню, можливо, спочатку були відкритими вівтарями, а згодом перетворилися на облаштовані споруди, особливо під час правління імперії Ахеменідів. Греки, називаючи зороастрійців «вогнепоклонниками», не завжди розуміли, що вогонь для них був лише символом, а не самим об’єктом поклоніння. Життєдайність, тепло та захист, які надавав вогонь, відображали аспекти божественної сили та ласки.
Зороастризм, віра у який міцно утвердилася за часів Парфянської та Сасанідської імперій, підтримував та розвивав культ вогню. Після падіння імперії Сасанідів храми вогню були зруйновані або перетворені на інші релігійні споруди. Проте, за легендами, зороастрійці таємно зберігали вогонь з цих храмів, використовуючи його для розпалювання нових вогнів у пізніших храмах, особливо в Індії, де зороастрійські традиції збереглися в індуїзмі.
У наш час храми вогню залишаються святинями для зороастрійських громад, де вони поклоняються і дотримуються своїх традицій. Ці місця поклоніння відображають багатовікову спадщину та духовність зороастрійської релігії та культури.
Іван Гудзенко