Маловідома, проте помітна фігура у розвитку філософської думки XVIII ст. доби Нового Часу. Його нерідко називали “німецьким Джоном Локком”, і “противником” і “двійником” Канта водночас. Будучи інтелектуальною особистістю, всесторонньо розвинутою та мудрою особою все ж в історії філософії залишився такою непомітною постаттю. Хоча…можливо і не зовсім. І все ж…
Йоганн Ніколаус Тетенс народився 16 вересня 1736 р. на півдні Шлезвігу в м. Тетенбюль (Німеччина). Будучи обдарованою особистістю, він крізь усе своє життя проявив себе у галузях багатьох наук. Зокрема, у 1754-1759 рр. в університеті Ростоку вивчає математику, фізику та філософію. Серед його відомих викладачів Ростоку слід назвати такі імена, як І. Хр. Ешенбах та Ф.А. Епінуг. 1759 р. позначився захистом його магістерської дисертації. У зв’язку з Семилітньою війною та окупацією пруськими військами м. Росток, Тетенс працює викладачем в якості приват-доцента в академії заснованої герцогом Фрідріхом Мекленбругським в м. Бютцеві. Там він викладав логіку, природнє право, філософську мораль.
Особливим предметом академічної діяльності Тетенса постала метафізика, яку він викладав за підручником німецького естета Баумгартена. Вже у 1763 р. Тетенс стає професором фізики, пізніше очолює товариство ”Педагогіум”, яка пізніше стає гімназією при академії в Бютцеві. В університеті м. Кіль Тетенс у 1776р. стає вже професором філософії і викладає курс метафізики за власними записами лекцій. Після написання фундаментальної праці “Досліди”, у 1784 р. Тетенс уже стає професором втретє (!) і цього разу в галузі математики. Власне, саме в м. Кіль Тетенс найбільше зарекомендував себе як філософа. Його праці опубліковані за назвами “Про реальність нашого поняття Божества” та “Про залежність конечного від безкінечного” носили яскравий характер вираження зацікавленості в метафізиці.
Аналізуючи способи філософування Тетенса крізь призму метафізичних та психологічних гіпотез, його можна назвати зачинателем німецького позитивізму. Водночас, саме визнання ірраціонального в філософській системі Тетенса, вирізняє його поміж класиків позитивізму, як напрямку. Тетенс прославився і як відомий психолог своєї доби. Спектр його зацікавлень у галузі психології постає проблема самоспостереження в якій яскраво відображається філософська рефлексія у психології. На його думку, психологія повинна розпочинатись з емпіричної диференціації душевної сфери буття. При цьому лише при завершенні можуть виступати метафізичні уявлення про світ.
Пробувши на дослідницьких експедиціях на островах та побережжях Північного моря з метою дослідження можливості побудови плотів та укріплення берегів, проявив себе зацікавленим у географії, суднобудуванні, дослідженням рельєфів.
Однак вже 1807 р. він стає в Данії політичним діячем і залишає академічну діяльність в університеті. У Копенгагені майже до кінця свого життя 1807 р. займав чимало різних постів, серед яких – член королівської фінансової колегії та дирекції та директор королівського банку. Помирає філософ у Копенгагені 15 серпня у 1807 році. Результати його наукових досліджень лягли в основу у нових відкриттях в галузі психології, математики, фізики.
Євген Распопов
Яка твоя реакція?
