Ми цього не дізнаємося, тому, що для кожного віра, це особисте, і ми не можемо її оцінити чи дати їй характеристику.
Ми часто не розуміємо, чи потрібна віра нам. Часто люди, які називають себе атеїстами чи просто людьми, які не вірять у щось трансцендентне, говорять що у них немає віри. Їхні слова не є правильними, тому що термін «віра», це не лише щось релігійне…
Ми часто говоримо: «Я вірю у тебе». Давайте розберемо це твердження. Я вірю — це означає, що людина яка вас любить вірить у вас, тобто вона не вірить у Бога, але чи є вірне таке твердження, що якщо людина вірить у себе чи в іншу людину, то вона не вірить у Бога. На погляд логіки так, тому що це є твердження «Я вірю у тебе», але нам потрібно розібратися над поняттям віра і релігійна віра.
Релігійна віра – це впевненість людини чи суспільства у існуванні чогось трансцендентного.
Віра – це раціональна соціальна категорія. Тобто, ми бачимо розбіжності у поняттях віра та релігійна віра, що ж для нас віра? Для людини релігійної — це шлях до спасіння чи зближення з Богом. Для атеїста віра — це шлях досягнути щось важливе у своєму житті. Ви спитаєте, а що важливіше віра чи релігійна віра? Я відповім: «Для мене релігійна віра, для атеїста віра, але я не знаю точно, тому що для кожного віра це — своє власне розуміння.» Ми часто говоримо «Я вірю» але чи насправді ми віримо??? Апостоли вірили, але часто відрікалися від віри, через страх…
Ігор Дмитрук
