Біографічна довідка
Західноєвропейська філософська думка характерна появою на світовій арені мало помітної, проте ключової особи – середньовічного англійського філософа, науковця і теолога Роджера Бекона. Влив цієї фігури в реформі церкви значущий.
Народився він 1214 року, в достатньо забезпеченій сім’ї. Місце народження Бекона –невеличке місто Ілчестер в графстві Сомерсет.
Дитинство
Роджеру прищеплювали віру в Бога, надавали прекрасне виховання, що відповідало устоям середньовічного суспільства. У нього був потяг до знань, особливо проявлявся інтерес у натурфілософських питаннях і не тільки в них.
Освіта
Для отримання таких знань, йому потрібно було здобути освіту. Відповідно така нагода трапляється в його житті і 1240 року Бекон вступає на навчання в престижний того часу Оксфордський університет. Успіхи в навчанні та прагнення до науки мало свою результативність. Закінчивши Оксфордський університет, Бекон потрапляє до Паризького університету, де успішно захищає дисертацію з присудженням наукового ступеню – доктор філософії. В тім через складений конфлікт з керівництвом університету щодо свого безкомпромісного норову – залишає Францію.
Викладацька діяльність
З 1250 року після свого поверненні із Франції в Англію, викладає в Оксфорді.
Вступ в чернецтво
З 1256-1257 років Джордж вступає до чернечого ордену францисанців. Проте навіть перебуваючи в чернецтві не покидав думок про викладання в Оксфорді.
Діяльність Бекона
Бекон не залишав наукової діяльності. Зумів зібрати під час лекційних зайнять чималу кількість студентів Оксфордського університету. Студентам подобалися лекції професора Бекона, тим самим виявляли свій інтерес до наукових знань. Оптимізм Бекона надихав учнів. У нього з’явився стимул працювати у площині наукових знань, зокрема натурфілософської: алхімії та природознавчої: математики, хімії, фізики. Він розробив нову теорію збільшення скла, переломлення проміння, величини видимих предметів, місячного диска на горизонті, описав горючу суміш у воді, аналогічну пороху.
Бекон також віднайшов причину і виправив погрішності юліанського календаря, котрі згодом сприймали за істину. Нового філософського вчення ним введено не було, в тім піддано критиці методи та теорії, за якими філософія вдосконалила саму себе. Бекон здійснює виступ стосовно схоласті, напад на духовенство і чернецтво за неправильне ведення способу життя, вимагає папських реформ.
Бекон у в’язниці
Звичайно, з такою позицією Бекона були незгідні в католицькій церкві. Церква не забарилася з відповіддю і наказала взяти йог під арешт. Ув’язнення передбачало досить великий термін — 12 років. Бекону заборонили проводити викладання в університеті. Перебуваючи в ув’язненні, теолог споживає лише хліб та воду.
Звільнення та спростування несправедливого осудження перед папою
Після зміни папської влади 1265 року був звільнений папським легатом – прихильником беконівської позиції. До того ж новий папа Климент IV усіляко сприяв і підтримував Бекона. Для переконання папи у зворотному, пише цікаву працю, яку назвав «Opus majus» (у перекладі з латинської -Великиа праця).
Творча діяльність Бекона
У ній виклав думку про відвернену діалектику, а також як вивчити природу через спостереження та підпорядкування закону математичного вирахування. Працює над трьома книгами: «Opus maius»(Велика праця), «Opus minus»(Мала праця), «Opus tertium»(Третя праця). Зрозуміло, що віра Бекона була схильна до астрології, передбачення, філософського каменю та квадратури кола. У наступній праці він проявив себе як езотерик. Праця з алхімії дістала назву «Opus Tertium».
Смерть папи і відновлення гонінь на Бекона
Зі смертю папи Климента 1268 року відновилися переслідування Бекона. Твори Бекона забороняються для читання. Відповідний наказ щодо заборони читань беконівських творів видано францисканському генералу Джироламо д’Асколі. З 1227 року Бекона ув’язнюють вдруге. На цей раз довелося відбути десятирічний термін.
Зміна папського престолу і остаточне звільнення Роджера Бекона
З 1228 року папський престол займає францисканський генерал Джироламо, який водночас стає папою Миколою IV. При ньому запропонований «Роздум про засоби як попереджання хвороби старості», знімаючи у такий спосіб провину з праць і демонструючи їхню користь суспільству. Розглянувши цей «Роздум», церква звільнює Бекона аж після смерті папи Миколи.
Причини переслідувань Бекона
Основна причина, по якій переслідували Бекона не мотивувалася дослідженням в площині природознавчих наук, зокрема хімії та фізики, а непримиренністю ворогуючого духовенства до нього як противника схоластики, вбачаючи у Беконі ворога нового встановленого порядку церковного життя. В тім Беконом відстоювалася позиція щодо реформування науки та самої церкви, ним ставилася вимога щодо повернення до досвіду природних досліджень Священного Писання, вивчення мов між природничими науками.
Погляди Бекона
Бекон вважає, що мораль має посідати важливе місце в теології. Недаремно ж він сам осуджує невігластво з розпустою духовенства, яке є перш за все моральним прикладом суспільства.
Реакція церкви щодо реформ Бекона
Політична амбіційність, розпуста, ненаситність духовною владою взяли гору над оновленим суспільним життям та духовною інституцією. В трьох працях Бекона церква не побачила важливих деталей, через те вони не знайшли підтримки і схвалення нею. Бекон назавжди залишається для середньовічної історії як видатний культурний і релігійний діяч, природний дослідник, теолог, людина багатьох можливостей, які так і не вдалося реалізувати.
Останні роки життя
Роджеру Бекону на той час виповнилося сімдесят шість років. Він помер 1290 року в місті Оксфорд (Англія). Його твори набувають все більшої популярності в європейському світі і становлять неабиякий інтерес в сучасній науці.
Панас Вернигора
