Біографічні відомості
Західноєпропейська теологія завдячує своїй появі молодому і талановитому патристу – Августину Аврелію.
Народився Августин у 354 році нашої ери в язичницькій сім’ї. Місцем народження слугує нумідійське місто Тагаст (північна частина Африки). Його батько – Патріцій як член управління міста володів невеликим маєтком, а матір Моніка – таємна християнка, відрізнялася благочестивим способом життя.
Саме влив Моніки кардинально змінив батька та сина і мав неабиякий успіх (вмовила Патриція прийняти хрещення перед смертю, також допомогла Августину). Родина Августина не відносилася до іншого соціального статусу, була добре забезпечена. Обмеження коштів не завадили Августину просунутися вперед.
Освіта
Навчався спочатку в школі міста Тагаст, а в 363-366 роках – в місті Мадаур. У п’ятнадцятирічному віці відправляється на навчання до Карфагену. Карфаген на той час залишався престижним місцем для отримання освіти.
Життя в Карфагені
Августин знайомиться з багатьма ровесниками, життя яких відрізнялося якимись моральними устоями суспільства. А тому він з відсутністю морального стержня як і інші впадав у розпусту. У 372 році познайомився з жінкою, від якої народилася дитина. Хлопчика назвали Адіодат. Оскільки в Августина не вистачало часу для Адіодата, то дружина вирішила його залишити батьку на виховання, а сама пішла назавжди від нього.
Зміна поглядів
Коли Моніка надіслала кошти сину, то той прибав для себе рукопис Ціцерона. У рукописі «Гортензій» віднайшов для себе важливе значення любомудрості, що є найвищим благом. Твір сильно психологічно вплинув на Августина. Августин почав серйозно замислюватися на такими речами як сенс життя, роблячи співставлення мирських та вічних цінностей.
Романян і Августин
Оскільки Романян залишався близьким до сімї Августина, то зумів допомогти йому з просуненням в Карфаген, де навчалися мистецтву риторики. Водночас Романян притримувався поглядів маніхейства і почав схиляти до нього Августина. Від Святого Письма Августин не відчував якогось благоговіння, а тому задовольнявся маніхейством. Проте справи з маніхейством довго не тривали. З 373-382 років тривало перебування серед прихильників маніхейства.
Діяльність в Тагасті
З Карфагену прибуває до рідної Тагасти, де займається викладанням граматики. Деякий час знову переїздить в Карфаген. Теоретично досліджує природничі науки. Ознайомлюється з астрономією та астрологією.
Процес зміни поглядів Августина
Усе це тривало до безкінечності доки не втрутилася Моніка. Вона розуміла, що її син перебуває не на правильному шляху і тут необхідна перш за все духовна допомога. Моніка приїздить в Карфаген аби бути ближче до сина. Надії на Божу поміч оправдали її сподівання. У Августина накопичувалося багато запитань на які не змогло дати відповідь навіть маніхейство. У розмові в маніхейським єписокопом Фавством, котрий славився своїм авторитетом Августин так і не почув відповіді на свої питання. Августин розчарувався в маніхействі, сприймаючи щиру відповідь єпископа Фавста.
Подорож до Риму
У 383 році, залишивши Карфаген приїжджає до Риму, а звідти відправляється в місто Мілан. У Мілані стає ритором.
Августин і єпископ Амвросій Медіоланський
Противагою зухвалості ритора Августина став єпископ Амвросій. Мудрість єпископа дала можливість Августину замислитися над деякими речами у світі. Адже раніше бачив лише самого себе, відбулася видозміна.
Августин в імператорському палаці
Усвідомивши свої помилки, виступаючи перед імператрицею та імператором, Августин засудив злочинні дії держави. Його позбавили місця найкращого ритора. Після виступу Августина вже ніхто не мав права бути ритором.
Навернення в християнську віру
До зміни світогляду Августина спонукало недільне богослужіння, а також проповіді Амвросія. Августин прийшов до висновку: лише в християнському віровченні містяться вищі знання, які він сам міг припустити. По кроку Августин наближався прийняти християнство. Випадок у саду є наглядним прикладом його навернення. Таємний голос заставив Августина взяти до рук та читати текст із священної книги. Августин сконцентрував увагу на таких небезпеках як банкет, пияцтво, страстолюбство, розпуста, заздрість, похіть. Усе це перераховано в посланні апостола Павла до римлян в 13-й главі у13-14 –му віршах. З 389 року Августин приймає Святе Хрещення з рук єпископа Амвросія Медіоланського. Подія принесла велику радість матері Моніці і блаженний вічний спокій.
Прийняття священства
Августин деякий час перебуває в Мілані, згодом приїжджає у своє рідне місто Тагаста. Визначивши свій шлях, продав усе, що мав, кошти віддав як пожертву на церковні потреби.
Боротьба між Сідонієм та Августином
В середовищі суспільства Італії набула поширення протилежна християнству єресь донатизму. Це ставило під удар як саму церкву так і її вірних. Покласти край у вирішенні цих протиріч мало переконання однієї зі стороні. Для цього необхідно було створити умови диспуту між донатистами і християнами. Зі сторони донатистів виступив єпископ Сідоній, котрий звинувачував суперника, викриваючи його як грішника. Августин усвідомлював і визнав свою провину, але довів Сідонію протилежне на соборі в Карфагені, що Христос – це любов, що є вищою всілякої любові. Результатом диспуту собору стало справедливе рішення судді Іларія: здобуття перемоги католицької доктрини.
Діяльність в Гіпоні
Августин поселяється в Гіпоні. Стає захисником християнства та богословом. У 391році після смерті Амвросія був рукоположений в сан священика. Рукоположення здійснено єпископом Валерієм. Отець Августин допомагає єпископу Валерію у проповіді Слова Божого, тлумачення Святого Письма та боротьбі з єретичними науками. У 395 році стає єпископом, а зі смертю єпископа Валерія – керує Гіпонською єпархією.
Творча діяльність
Перу Августина належать твори догматичного характеру, наприклад: про трійцію, Град Божий, Сповідь, про Символ віри; полемічного: про свободу волі, про природу блага проти маніхеїв, про докір та благодать, про напередвизначення святих; пастирського: про навчання оголошених, проповіді та повчання, слово в день Петра та Павла, про явлення Ісуса Христа двом апостолам в Еммаус; екзегетичного: про книгу Буття буквально, про згоду євангелістів, основи герменевтики та церковного красномовства і інші.
Смерть Августина
Августин Аврелій до кінця залишався зі своєю паствою в Гіпоні. Він врятував усі людські життя, віддавши своє за прикладом доброго пастирства. Друг Августина Валерій, отримавши владу- вирішив застосувати силу, більше надіятися на неї, а не Бога. Як наслідок втратив усе, в том числі і погубив власне життя. Августин Аврелій до кінця залишився вірним єпископом християнської церкви. Помер він від лихоманки 430 року нашої ери.
Останки отця і вчителя Цекрви святого Августина поховали у базиліці святого Петра. Католицькою церквою беатифікований святим, у православ’ї вважається блаженним.
Панас Вернигора
