(Франц Кафка «Процес», 1925)
Повна назва: Порнографія. Скорочено: порно. Жаргонно: порнуха, прон. Евфемізм: «полуничка» у східних слов’ян. Символ: XXX.
Послідкуємо принципу мислителя Мішеля де Монтеня[2], для якого не було табу. Так в його найбільш відомій праці «Проби» (фр. Essais) серед піднятих тем є і питання сексу. Порнографія, як і будь-яка оголеність, має теоретичний інтерес, адже пов’язані із такими філософськими дисциплінами, як естетика, і, ще в більшій, як етика. Як і еротика, виступає джерелом дослідження мистецтвознавства. Існує відповідна наукова дисципліна – порнознавство. Окрім цього, дана тема має і суто прикладний характер. З однієї сторони, це юриспруденція, яка цензурує ту чи іншу медіа-продукцію. З іншого боку, комерція на оголеності є досить прибутковою, адже популярна. Так, по оцінкам доктора Огі Огаса – автора проекту «Мільярд поганих думок» [3]: «14% всіх пошукових запитів і 4% всіх сайтів стосуються сексу – все це значні цифри[4]». На кінець, можна згадати, що тему «порнографії» можуть використовувати у політичній чи релігійній діяльності.
- Етимологія
Достеменно відомо, що саме слово «порнографія» має французьке походження. Загалом, вказують на роботу Ретіфа де ла Бретона «Порнограф» (фр. Le Pornographe) 1769 року. Саме слово «порн» має давньогрецьке походження. Дослідники пов’язують його із словом «πόρνη». Останнє, зазвичай, перекладається, як «повія». Також, може мати додаткове значення, як «розпуста».
Одначе, Автор знайшов ще одне можливе походження. Так, згідно місць поклоніння, Афродіта мала епіклеси (епітети). Одна із функцій подательки любові та розпалювачки пристрасті так і називалася Порн – покровителька розбещенної пристрасті. Також, варто згадати інші епітети: Діварісатрікс та Перібазія – учасниця девіаційного сексу; Каліпіга – прекраснозада; та Кастнія – покровителька безсоромності[5].
В будь-якому разі, термін «порно» мало непристойний та дорослий характер у минулому та теперішньому.
- Контекст сексу
Розуміння порнографії не можливе без загальної картини сексу та ролі в цьому оголеності. Можна дискутувати про домінування біологічного чи соціального аспекту, але безперечно, що людина є біосоціальним видом, адже містить обидва елемента. Нижче описана картина є дуже спрощеною моделлю реальності. Твердження є описовими, але не є рекомендаційними, бо практичні дії в інтимній сфері є справою кожної спільноти та окремого індивідуума.
2.А. Біологічний контекст
Статевий акт не тільки частина, але і зрідка – це обов’язкова причина появи самого життя. А людина – один із видів ряду примати класу ссавці.
Наш підвид – Homo sapiens sapiens, має ряд особливостей. За винятком частини дельфінів, людина – чи не єдина тварина, що займається сексом ще і заради задоволення, а не тільки для продовження роду. Фантаст і філософ Олаф Стейплдон влучно зауважив про «…марнотратну сексуальність, по відношенню до якої перші людські племена відрізнялися від решти тварин, навіть постійно схильних до сексуальних бажань мавп[6]». Треба зауважити, що у людей немає чітко вираженого «шлюбного періоду», як і в частини мавп.
Статеве дозрівання у людських самок – жінок, має чітко вираженні анатомічні особливості. Широкі стегна, вираженні груди та сідниці діють на підсвідомість людських самців. Звісно, враховуються і інші ознаки, як стан здоров’я шкіри, при оцінці жінки, як потенційної матері. Статевий інстинкт подавляється, але таки дає про себе знати. Так будь-яка неприкритість привертає гетеросексуальну увагу, як і молоді дівчата – становлять головний підсвідомий інтерес. Але статевий відбір проводять таки жінки, які оцінюють насамперед якості виживання потенційного батька та його положення в ієрархії.
Мозок людини є не лише сильною стороною людства, адже він приносить і незручності. Великі розумові здібності потребують у людського плоду непропорційно великої голови. Останнє є головною причиною того, що людські пологи проходять важче, аніж у решти тварин. Після народження людське потомство потребує багато часу, ресурсів та зусиль, навіть у чисто біологічному вираженні. Як наслідок, людина – одна із небагатьох живих істот, де самиці втрачають здатність народжувати задовго до середньобіологічної тривалості життя. Таким чином бабусі, як мінімум не конкурують із наступними поколіннями, а як максимум – допомагають у догляді за дітьми.
Безперечно, що є ряд інших природних особливостей. Людська психіка здатна до нудьги через те, що людський мозок скоріше звикає до зовнішніх стимулів. Ще існує багата уява. Тому людський секс різноманітніший, ніж у решти тварин.
2.Б. Соціальний контекст
Ще унікальнішою людина стає через свій соціальний аспект, бо необхідно брати участь у колективному житті. Це ускладнює вирощування людського потомства, бо додає ще виховний процес. Окрім цього додаються і венеричні захворювання. Безладні статеві акти стають витратними, як для спільноти, так і для індивідуумів.
Даний вираз цитується частково вирваним із контексту: «І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно. І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі! (Буття 1:21-22)[7]». Для виживання та подальшого домінуванні роду, а згодом і держави, необхідний ресурс робочих та воїнів. Тому наразі існують ті спільноти, які в минулому досягли успіху у обмеженні недітородного сексу. Із першої глави Біблії пішло знамените «плодіться і розмножуйтеся!». Як наслідок, і досі закріплюється, як мінімум неприязнь, чи навіть табу на такі речі, як мастурбація, проституція, бездітність чи гомосексуальність. Треба зазначити, що і на сьогодні у спільнотах із сильними сімейними цінностями йде природна заміна поколінь, тоді як у сексуально-вільнодумних – це є проблематично.
Одяг став служити не тільки для захисту від непогоди чи ознакою статусу, але і, як прикриття, щонайменше, статевих органів дорослих на публіці. Таким чином чоловіки, хоч якось почали менше відволікатися і приділяти більше часу для інших справ. Одночасно із цим статевий відбір зі сторони жінок став більш вибагливішим через зростаючий соціальний фактор. Вищезгаданий Стейплдон зауважив, що «…самим важливим і священним був сексуальний порив, і Перші Люди завжди намагалися рахувати його і божественним, і безсоромним».
Колективна перспектива стає важливішою за короткочасне задоволення індивідуума. Володимир Ленін відмічав: «Звісно, спрага потребує задоволення. Але чи нормальна людина при нормальних умовах ляже на вулиці в грязюку і буде пити із калюжі? Чи навіть із стакана, край якого захвачений десятками губ? Але важливіше всього суспільна сторона. Пиття води справа дійсно індивідуальна. Але в любові беруть участь двоє, і виникає третє, нове життя[8]».
2.В. Біосоціальний наслідок
Збільшенні зіниці у жінок чоловіки інстинктивно розуміють, як готовність до статевого акту. Це широко використовується у мистецтві, рекламі та повсякденному житті за допомогою «великих» очей. Популяризатор науки Майкл Шермер підсумував: «Таким чином, всі «наднормальні» подразники – силіконові груди, губні імплантати, макіяж, підкреслені очі, рум’яна на щоках, високі каблуки для візуального подовження ніг і так далі – провокує ще більш сильну емоційну та поведінкову реакцію… Всі ці характеристики пов’язані із нормальним співвідношенням тестостерона та інших гормонів і свідчать про генетичне здоров’я при виборі партнера для отримання нащадків[9]».
Попри соціальні обмеження, інколи надто сурові, великий статевий потяг нікуди не дівся. Ніколи не зникали гедоністичні, а то і відверто хворобливі, нахили. Тому через виникнення сексуальних комплексів і є потреба у сурогаті. Не треба забувати, що в людства появилося більше вільного часу і статеве життя стає все більш різноманітнішим. Так і виникає порнографія та сексуально забарвленні твори мистецтва. Непристойні зображення та описи створювалися ще із-за непам’ятних часів. В ХХ ст. сексуальна революція перемагає, а із нею відкрита сексуальність стає нормальною частиною життя. Релігійні обмеження стають старомодними. Це все разом із доступністю комунікацій стає поживним ґрунтом для поширення порнографії у наш час.
- Демаркація «порнографії» і «еротики»
В 1964 році був американський суд щодо заборони кінофільму «Коханці» (фр. Les Amants) Луї Маля. В результаті він цензурі не піддався, а суддя Поттер Стюарт означив порнографію: «Впізнаю, коли бачу». Сьогодні за визначення порно-змісту береться штучний інтелект. Зокрема у 2019, соцмережа Tumblr запустила такий фільтр[10]. Як зазначив Майкл Шермер: «Але оскільки візуальним аспектом сексуальності займаються переважно чоловіки, порнографія, як наднормальний подразник майже взагалі орієнтована на чоловіків». Отже, будемо розглядати дані поняття в рамках інтересу натурала/гетеросексуального чоловіка. Але, як приписують давньоримському драматургу Теренцію, що «скільки людей, стільки і думок».
3.А. Багатожанровий підхід
Західне мистецтвознавство. Розглянемо сексуально-виразні жанри з позицій фотохудожника у порядку збільшення натуралізму. Арт-ню (англ. art-nu) – це артистичне та витончене зображення оголеної натури, і сам твір прирівнюється до витвору мистецтва. Жінка є частиною загальної композиції і положення її тіла є природним. Еротика (англ. erotic) відображує сексуальні емоції та оголеність у естетичному, але у збуджуючому ключі. Саме жіноче тіло в цілому і є об’єктом продукту, а її поза є неприродною, вигнутою. Мет-арт (англ. met-art) об’єднує відверті зображення, але із елементами мистецтва, і є «сірою» зоною між еротикою та порнографією. Попри нецензурованість, ракурс не надто відвертий[11]. Умовно виділяють, арт-порно (англ. art-porno) – це нецензуроване відверте зображення, але із елементами естетики. Наприклад, зображення оргій у античному мистецтві. Софткор (англ. softcore) є натуралістичним чи малоестетичним, але цензурованим відображенням непристойного. Зображення, хоч і прикритті, але несуть явно провокуючий характер. Хардкор (англ. hardcore) показує статеві зносини та оголеність із граничною відвертістю, включно до гінекологічних деталей. Окремо стоїть, тортурне порно (англ. torture porn) або горн (англ. gorn), яке поєднує сексуальне та фізичне насильство.
Японська система. В даній країні продукцію, зазвичай намальовану, сексуального характеру можна умовно поділити на три групи. Еччі/етті зображує цензуровані інтимні ситуації та непристойний гумор без девіацій. Відображення відвертого статевого сексу без збочення має назви дзюхаті-кін (япон. «18+») або сейдзін (япон. «дорослий»). Хентай демонструє девіації та сексуально-насильницькі сцени. Особливістю японської культури є те, що сексуальний продукт має виразніший сюжет, аніж у європейських чи американських аналогах.
Одначе, контент може бути багатокомпонентним, бо міститиме в собі два чи, навіть, три вищесказані жанри.
3.Б. Розмежування
Якщо дані поняття протиставляють, то їм приписують протилежні якості. Хоча і визнається, що чіткої різниці між ними просто не існує.
| Еротика | Порнографія |
| Естетичне | Натуралістичне |
| Високе/елітне | Низьке/вульгарне |
| Чуттєве/романтичне | Фізіологічне/похотливе |
| Публічне (частково) | Приватне |
| Норма | Девіація, табу (частково) |
| Недосказаність, фантазія | Відвертість, прямолінійність |
| Тіло загалом | Статеві органи |
Цензура. Згідно цього критерію цензурований контент стає «еротикою», а нецензурований – «порнографією». Так, що би отримати ширшу платформу для поширення, можуть діяти виробники софткору. Парадокс, в тому, що більш мистецький мет-арт стає порнографією, через свій більш відвертий характер.
Девіація. За цією ознакою будь-яка не девіація стає «еротикою» не в залежності від ступені натуралізму. В міжнародній психіатрії застосовується термін «парафілічний розлад». Згідно останньої класифікації – МКБ-11, такими розладами є: ексгібіціоністський; вуаєристський; педофільний; насильницький сексуальний садистичний; фроттеристський; інший парафілічний розлад із залученням осіб без згоди; парафілічний розлад із поодинокою поведінкою чи із згодою задіяних осіб; парафілічний розлад, неуточненний[12]. Набагато складніша ситуація стає, якщо парафілія розглядається у рамках конкретної спільноти у конкретну добу. Наприклад, пристрасть до підлітків – ейдофілія, оцінюється від табу в сучасній Східній Європі і до ініціації хлопців в Давній Греції. В обидвох випадках – медичному чи культурному, опускається мистецький компонент.
Антипорнографічний фемінізм – течія серед феміністок, яка заперечує порнографію та рахує її одним із видів насилля над жінками. Так, Глорія Стейнем стверджує, що «Ці два види образів так само відрізняються, як любов від зґвалтування, як гідність від приниження, як партнерство від рабства, як задоволення від болю[13]». Так частина секс-негативних феміністок називають «еротикою» зображення рівноправних сексуальних зносин, а «порнографією» – навпаки нерівноправних[14]. За розмежування понять виступають і секс-позитивні феміністки, але вони не вбачають у секс-індустрії, як такій, порушення прав жінок.
3.В. Еротика – частина порнографії
Християнська позиція. Розпуста є ділом «плоті», що не дає попасти на Небеса. Повна цитата: «Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п’янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого! (Галатів 5:19-21)». Одначе ліберальні християни, можуть мати деяку поблажливість до еротики.
Мусульманський погляд. В Корані знаходимо: «Попереджуй, о пророк, віруючих чоловіків про те, що веде до перелюбства чи до звинувачення у ньому, і скажи їм, що їм наказано потуплювати погляд і не дивитися на забороненні місця жінки і на місця, де вони носять прикраси, і зберігати свою цнотливість. Така поведінка – достойна для них і віддаляє їх від гріхів та звинувачень. Во істину, Аллах обізнаний про те, що вони роблять, і воздасть їм за це» (Сура ан-Нур, аят 30). В ісламі навіть не прикритість жіночого тіла засуджується. Так був 2006 року випадок у Індонезії, де релігійні радикали розбили приміщення місцевого журналу Playboy, де була дуже легка, по європейських мірках, еротика[15]. Ліберальні мусульмани є стриманішими.
Бхішма – один із героїв індійського епосу – сказав: «Ті, хто є злими, є злими в своїх діях, некерованими чи неспосібними на те, що би їх утримували в рамках обмеженних правил і сварили. Вони, із іншої сторони, вони хороші, завжди хороші у своїх діях… Ніколи не треба дивиться, а ні на голу жінку, а ні на голого чоловіка. Ніколи не варто займатися сексуальним актом, окрім як в особистому житті» (Махабхарата, Анусасана Парва, Секція CLXII). Це відображає погляди частини індуїстів.
Буддолог Олександр Берзін пише: «Пристрасне бажання – це турбуюча емоція, яка направлена на об’єкт, яким ми не володіємо, але дуже хочемо володіти, і заснована на перебільшенні позитивних якостей цього об’єкта[16]». Як бачимо, у буддизмі легка критика непристойних творів. Звісно, що віряни східних релігій не такі одностайні у інтимних питаннях, адже можна згадати і камасутру, і тантричний секс.
Радикальна феміністка Андреа Дворкін писала: «Еротика — це просто порнографія високого класу: краще виготовлена, краще задумана, краще виконана, краще упакована, розроблена для кращого класу споживачів[17]». Її позиція відображає позицію частини прихильниць антипорнографічного фемінізму.
Згідно радянській ортодоксії та чучхе[18], еротика – лише жанр порнографії. Згідно їх пропаганди – це лише продукт «загниваючого» Заходу, де оголеність виступає, як засіб експлуатації жінки та провокуюча реклама для гонитви за прибутком.
Порно-ресурси серед різноманітних жанрів містять і тег «еротика».
Знов таки, опускається момент, шо при створенні еротики приділяється більше уваги емоційній складовій та проводиться більше роботи над кінцевим матеріалом.
3.Г. Порнографія – частина еротики
Зрідка, еротика розглядається для позначення будь-яких сексуальних аспектів життя. Приклад використання, поняття «еротичні сни», що може включати і явні порнографічні сцени. Також існує екстремальний художній напрям, як «ероґуро», який графічно зображує збочено-криваві сцени. Відеоігри будь-якого сексуального наповнення мають в Японії мають назву «ероге».
3.Д. Синоніми
Поняття «порнографія» та «еротика» зрідка є синонімами. Зокрема так стверджує американський історик мистецтва Бетт Тальваччіа[19]. Обидва жанри присвяченні опису сексуальності в найрізноманітніших проявах та не мають чіткого розділення. До прикладу, як при зйомці чи еротичних чи порнографічних сцен відбувається статевий акт акторів.
3.Є. Неможливість визначити
Автор книг по сексології Роберт Уейс вказує, що «Щось, що розцінюється, як слабозбуджуюче в Франції чи Італії, в США може стати високопорнографічним. А американский R-фильм, предназначений тільки для аудиторії старше 17 років, може показатися порнографією – якщо її подивиться 11-річний. Загалом, дані слова несуть соціальне чи культурне забарвлення, яке впливає на їх сприйняття[20]». Таким чином явно заперечується жанровий прескриптивізм, або цінність поділу на жанри.
Також, йде посилання на особливості секс-культури у різних етносах, як у підпункті 3.Б. Зокрема, у Японії, хентай – намальоване зображення лише збочень, тоді як в решті країн світу – це будь-яка намальована порнографія. Або ж, якщо у Європі і в СНД є поняття «еротика» і «порнографія», то приблизними американськими відповідниками будуть «софткор» і «хардкор».
- Не-еротика і не-порнографія
На кінець, варто вказати, що існує оголеність, яка не створювалася заради естетичного та/чи сексуального задоволення. Можна виділити такі застосування із наведенням прикладів:
– релігійне (оголені статуї богинь чи зображення мучеників);
– наукове (вивчення статевих органів медиками);
– прикладне (кримінологія сексуальних злочинів);
– умовно, комерційне (реклама нижньої білизни).
Нижче ми бачимо фотоприклад дзеттай рьойкі (роман. япон. zettai ryouiki) – неприкритої області жіночого стегна, від верхнього краю гетрів/панчох/гольфів до нижнього краю шортів/спідниці/плаття/довгої футболки. Так, якщо в традиційній ісламській спільноті це зараховується до порнографії (підпункт 3.В.), то в японській культурі – терпимий секс-фетиш. Автор повторить самоочевидне: будь-яка оголеність чи підкреслення фігури викликає гетеросексуальний інтерес.
А.Д.
[1] Процес / Франц Кафка – Харків.: Фоліо, 2017. – 320 c. ISBN: 978-966-03-7960-2
[2] Французький філософ і письменник епохи Відродження.
[3] Цитати перекладенні Автором на українську мову.
[4] Марк Уорд. Би-би-си, отдел науки и техники.1 июля 2013
[5] Конькова Анна «Купающаяся Афродита с Эротом» в собрании Государственного Эрмитажа; Санкт-Петербургский Государственный Университет – 2007. https://studfile.net/preview/8831928/
[6] Олаф Стэплдон. Последние и первые люди – М.: Издательство ACT, ЛЮКС, 2004.
[7] UBIO: Біблія в перекладі Івана Огієнка, 1962.
[8] Клара Цеткин «Воспоминания о Ленине», с предисл. Н. К. Крупской; Ин-т Маркса-Энгельса-Ленина при ЦК ВКП(б) – М.: Партийное изд-во, 1933.
[9] Тайны Мозга. Почему Мы Во Все Верим / Майкл Шермер; пер. с англ. Ульяна Сапцина. – М.: Эксмо, 2015. – 560 c. ISBN 978-5-699-75153-2
[10] Porn: you know it when you see it, but can a computer? (Bijan Stephen) https://www.theverge.com
[11] Жанры в фотографии. Эротика, ню, мет-арт (Павел Рыженков) https://westkis.com
[12] World Health Organization. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (2018): Paraphilic disorders (англ.). who.int (1 December 2018).
[13] Steinem, Gloria (1983), «Erotica vs pornography», in Steinem, Gloria (ed.), Outrageous acts and everyday rebellions, New York: New American Library, ISBN 9780030632365
[14] Адриан Гайгес, Татьяна Суворова. Любовь – вне плана. – Москва: Собеседник, 1990.
[15] РИА «Новости» http://rian.ru/society/conflicts/20060412/45718678.html
[16] Буддийская сексуальная этика: основные вопросы.
[17] Dworkin, Andrea (1981). Pornography: Men Possessing Women. Women’s Press. ISBN 9780704338760.
[18] Авторське зауваження: Чучхе – суміш марксисзму-ленінізму, корейського націоналізму із елементами конфуціанства та релігії Чхонде.
[19] Talvacchia, Bette (2010). «Pornography». In Grafton, Anthony; Most, Glenn W.; Settis, Salvatore (eds.). The Classical Tradition. Cambridge, Massachusetts and London, England: The Belknap Press of Harvard University Press. pp. 767–771. ISBN 978-0-674-03572-0.
[20] В чём разница между эротикой и порнографией. В чём сходства и различия двух сексуально-визуальных жанров. Маша Ворслав, 27 Августа 2015
