У церковнослов’янському варіанті слово «дву на десять» перекладається – дванадцять. Це дванадцять свят річного кола богослужінь, які встановлені в Типіконі (церковному уставі) православної церкви. Літургіка ділить вказані вище свята на рухомі та нерухомі. Рухомі свята не мають визначеного числа, нерухомі – мають.
Нерухомі свята визначаються за юліанським календарем (старий стиль). До них ми відносимо Преображення Господнє, Воздвиження Чесного Хреста «Розп’яття Христа», Різдво Пресвятої Богородиці,Введення в храм Пресвятої Богородиці, Різдво Христове, Богоявлення або Хрещення Господнє, Стрітення Господнє, Успіння Пресвятої Богородиці,Благовіщення Пресвятої Богородиці,
До перехідних (рухомих) свят належать: Вознесіння Господнє, День Святої Трійці,Вхід Господній в Єрусалим,
Частина з цих свят пов’язана з сакральною історією церкви та Євангелієм, Сюди належать: Різдво Богородиці, Введення в храм, Воздвиження Чесного Христа, Успіння. Вказані свята не зазначені у Святому Письмі. Вони зафіксовані спеціальними позначеннями червоного кольору для читання –зачалами як в богослужбовому Апостолі так і Євангелії.
Характерне те, що свята поділяють на Господні та Богородичні. Перші приурочені Господу і Спасителю Ісусу Христу, другі – Пресвятій Богородиці. Необхідно зазначити і те, що в Мінеї Святкові розміщуються богослужбові тексти нерухомих свят, тоді ж як в Квітній Тріоді – рухомих. Якщо ж брати до уваги Стрітення Господнє, то вони може відноситися як до Господніх так і Богородичних свят.
Згідно Типікону напередодні нерухомих свят здійснюється урочисте богослужіння всенічного бдіння, Кожне із свят має свою передісторію формування, приурочене тій чи іншій події. Наприклад Різдво Христову пов’язане з народженням Ісуса Христа, Хрещення Господнє – хрещенням Христа в Йордані, Стрітення – із принесенням Ісуса до Єрусалимського храму Йосифом та Марією та зустріччю з праведним Симеоном (за законом Мойсея кожна дитина чоловічої статі повинна бути принесена на сороковий день після очищення на посвячення Богу, за народним традиційним віруванням зима зустрічається з весною), Вхід Господній в Єрусалим – подією славного в’їзду на осляті в Єрусалим, що ознаменувалася вітанням пальмовими віттями людей та дітей (на Україні замість пальмового гілля використовують вербу, яку освячують в церкві і кладуть високо вдома біля ікон), Вознесіння Господнє – із закінченням земної місії Христа і підняттям силою Божою на небо, П’ятидесятниця або ж День Святої Тройці – із зішестям Святого Духа у вигляді вогняних язиків на апостолів після Вознесіння, єдності трьох осіб Отця, Сина і Святого Духа.
Остання подія трактується як народження церкви та поширення Євангелії між усіма народами на їхніх мовах. На передодні Трійці звершується поминальна служба, а вдень самого свята храми та будинки прикрашаються кленами, лепехою.
Із святом Преображення пов’язується подія преображення божественної природи Христової перед трьома учнями Яковом, Петром та Іваном. Під час Преображення відбулося прославлення Сина Божого. Народ дав йому власну назву «Яблуневий Спас», бо вважалося що тільки до дня Преображення яблука починають дозрівати. За традиційним звичаєм церквою освячуються плоди.
Воздвиження Господнє вважається сумною подією, що поєднує Голгофу, Гріб Господній та Хрест як знаряддя смерті Ісуса Христа. Супроводжується одноденним суворим постом, у церкві проводиться богослужіння під час якого священик стоїть в облаченні фіолетового кольору (символ Крові Христової і синього неба).
Різдво Богородиці — тут має місце перш за все подія народження Діви Марії від праведних Йоакима та Анни, Введення в храм – віддання трирічної Марії в храм на служіння Богу, Благовіщення – надзвичайна подія благовістя архангелом Гавриїлом Марії, котра стане матір’ю Господа. На свято Благовіщення ластівки ніколи не вили гнізд. За народною мудрістю у цей день зігрівалася земля.
Успіння Богородиці – свято завершального осіннього циклу. Приурочене пам’яті Пресвятої Богородиці та останніх роках її життя на землі серед апостолів. Свято сумне, адже оповідає про засинання Божої Матері. За встановленим Типіконом, від 14 серпня до Успіння триває Успенський піст (в народі називається Спасівкою).
Дванадесяті свята за звичай продовжуються урочистими богослужіннями на яких присутня велика кількість віруючих. Назви дванадесятих свят носять засновані церкви, собори. Центральне місце в храмі займає ікона того чи іншого дванадесятого свята.
В храмах зазвичай зустрічається ікона Святої Трійці, а на іконостасі можна помітити ряд ікон дванадесятих свят православної церкви. Отже як ми з’ясували кожне свято несе у собі символічну духовно-смислову суть. Воно звернене не до якогось конкретного індивіда, а до усього людства у світі, бо стосується їхнього правильного істинного духовного життя і ніяк інакше. Це взірець для морального і духовного вдосконалення людини.
Пегас
