Тоді стоїть інше питання: хто із них вигаданий, реальний персонаж. Напевне ще в період СРСР ніхто не мав жодного уявлення про існування реальної історичної особистості. Без жодних перебільшень це уособлення святого Миколая (Санта Ніколас, з німецької «Санта-Клаус»).
Якщо в Росії тішилися міфологічним персонажем – Дідом Морозом та його внучкою Снігуркою без котрих не могли уявити Нового Року, то для країн Західної Європи та США важливе місце посідав Санта-Клаус. Адже Різдво без цієї постаті неможливе. Хто ж насправді ця добра і милосердна людина, що дарує подарунки? Чому у нього таке ім’я? Де він живе?
Без жодного сумніву маємо справу з цілком реальною особистістю, яка жила до нас, але він не народився в Лапландії, а в місті Мир Лікійських, причому у 253 році нашої ери (сучасна територія Туреччини), називали цю людину- святий Миколай. Простий єпископ, для якого смерть не здавалася такою страшною і він готовий через віру був її прийняти, ведучи боротьбу за добро.
За легендами, Миколай походив із заміжньої багатої сім’ї, жадібним ніколи не був, його діяльність спрямовувалася на допомогу бідним людям; тим, що мають потребу. Вночі приходив і клав у черевики золоті монети убогим, а на вікні залишав смачні пироги. І в такий спосіб привернув до себе увагу та любов малих дітей. Він став заступником для купців, пекарів, ув’язнених та навіть моряків.
Яким чином він став символом Різдва? Відома дата святкування святого Миколая – 6 грудня. В Х столітті нашої ери у Кельнському кафедральному соборі відбулося роздавання випічки та фруктів учнями християнської школи. Традиція набула широкої популярності у містах та країнах Європи. Пам’ятаючи легенду про цю людину, люди звечора почали чіпляти святкові панчохи, черевички, очікуючи знайти там подаруночки від Миколая. Вважають, що святий приходить до будинку вночі, спускаючись через димохід. Слухняним несе подарунки, а бешкетникам-неслухам – лозини.
До самого свята діти стараються бути чемними та вихованими, а їхніми батьками нагадується, що ті отримають в замін за погану поведінку. Трапляються в подарунках дітей невеликі гілочки. То ж у який спосіб Миколай трансформується в образ Санта-Клауса, спробуємо розібратися.
У XVІІ столітті із Голландії персонаж святого Миколая потрапив до США. Історія засвідчує, що в цей період голландці на фрегаті прибули до Нового світу. Ніс головного корабля «Goede Vrove» прикрашала фігура Миколая. Як ми говорили раніше, Миколай – покровитель моряків.
За двадцять чотири долара в корінних індіанців голландські мореплавці викупили землю, назвавши її «Новим Амстердамом». Голландці зняли з носу корабля фігуру святого і поставили її на головній площі для захисту поселення. Для індіанців було досить важко вимовити ім’я святого, а тому говорили про «Сінтера Класа», що пізніше перетворилося в Санта-Класа і протягом часу закріпило за собою звичну назву «Санта-Клаус».
Таким чином святий Миколай перетворюється в самого Санта-Клауса, яким розносяться подарунки в різдвяний сочельник. Для більш повного відкриття цього образу Клемент Клар Мур написав поему «Прихід святого Миколая». Він опублікував її у 1882 році напередодні свята Різдва.
Автором описується цікавий епізод: дитина зустрічається з Санта-Клаусом, що дарує їй подарунки. Суворість та серйозність у Мура заміняється веселістю, життєрадісністю ельфа, який тримає у роті люльку, має кругле черевце. Єпископський вигляд втрачається, і здавалося той, що вважався Миколаєм пересідає на сані, запряжені оленями.
У своїй раніше написаній поемі «Ніч перед Різдвом» Клемент Мур описує вісім імен оленів Санти: Бліксем, Дандер, Кюпід, Комет, Віксен, Пренсер, Денсер, Дешер, а пізніше ж з’являється Рудольф. Ілюстратором Томасом Настом розроблено образ Санта Клауса. До атрибутів Санти, Наст додав список поганих та добрих дітей, а ще північний полюс. Позбавленого німбу святого, прикрашали різнокольоровим одягом. А в 30-х роках першої половини ХХ століття появився бренд рекламної компанії «Кока Кола» із зображенням Санта-Клауса. Сама ідея образу належить американському художнику Хаддону Сандблому. Санта зображений білобородим добродушним дідусем у червоно-білому одязі, який в руках тримає газовану воду.
В результаті ми отримали образ Санти: товстого веселого старця, який розносить дітям подарунки в ніч перед Різдвом. Виглядає він так: червона напівшуба, біла борода, червона шапка зі штанами. Подорожує з подарунками для дітей по всьому світу.
Великобританія називає Санту «Батьком Різдва». В Росії, Дід Мороз – фольклорний персонаж, який немає жодного відношення до святого Миколая, котрий має резиденцію – Великий Устюг, живе із дружиною Зимою, правлячи з осені по весну. У Фінляндії перебуває Йолупуккі, котрий є близьким родичом Діда Мороза, маючи резиденцію в Лппландії, де перебуває і сам Санта-Клаус.
У 1984 році згідно прийнятого рішення ООН, Лапландія – земля Діда Мороза. Резиденція Санти знаходиться також тут, йому допомагають в організації подарунків гноми та ельфи. Живе з ними цілий рік. Діти усього світу надсилають сюди свої листи з найкращим побажанням.
Фінським урядом Клаус возведений до культу, йому збудований будинок на горі Корватунтурі, зроблена реклама, створений сайт і оголошену електронну адресу. Йолуппукі отримує чимало листів в Лапландію як від дорослих так і дітей всього світу.
24 грудня в обід, запрягши північних оленів Санта-Клаус вирушає до фінського містечка Турку і в супроводі одягнених в червоні комбінізони з ковпаками хлопчикі та дівчат розпочинає організацію свята. З місцевої будівлі проголошують про наближення Різдва, співаючи новорічних пісень.
Американська реклама та настійливість Заходу, витіснили англійського Батька Різдва, фінського Йолуппукі, французького Пера Ноеля, російського Діда Мороза. Турками в місті Демре поставлено пам’ятник святому Миколаю, якого на постаменті змінив веселий бородатий чоловік з величезним мішком подарунків.
Проте так і зміни ще не є кінцевими. Якщо ж взяти до уваги Ізраїль, то ні про яке святкування не може бути й мови, адже там дотримуються суворих релігійних традицій. В тім трапляються випадки, коли євреї умудряються напередодні Різдва продати листівки із зображенням Санта-Клауса у традиційному головному уборі – кіпі, замість червоного ковпака. Зрозуміло, що в такий спосіб можна добряче заробити.
Отже як ми з’ясували, від початку то була реальна історична особистість в християнстві, пізніше вона трансформувалася в інший образ і стала сприйматися зовсім по –іншому, перетворившись на пузатого веселуна в червоному ковпаку, штанях, підперезаних паском, в черевиках. Санта Ніколас стає світовим брендом в рекламі з напоєм від Кока-кола, духовне значення особистості переходить у світськість і таким чином маємо Санта Клауса, котрий влізає крізь димохід будинку аби зробити приємні дарунки для сімей слухняних, добре вихованих дітей.
Цей персонаж став фігурувати в дитячих мультфільмах, фільмах, з ним пов’язували дива, які відбуваються у чарівну наближену передріздвяну ніч. Санта-Клаус відіграє ключову роль у найбільшому християнському святі – Різдві.
Пегас
